Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PROJEKTY - Ukraińcy
cień
Wersja: PL UA EN
Losy Niezapomniane wysiedlonych w ramach AKCJI „WISŁA”

Świadectwa przesiedleńców - szczegóły...
cień
Ankieta (0100)
Kozak Michał, syn Grzegorza
ur. 30.09.1932
Hrebenne, pow. Rawa Ruska
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [wspomnienia] [pliki do ankiety] [video do ankiety]
Ankieta w j.polskim
A. METRYKA ANKIETY
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
C. PRZESIEDLENIE
D. NOWE MIEJSCE
E. KONTAKTY Z UPA
F. INNE ZAGADNIENIA
G. UWAGI
 
A. METRYKA ANKIETY
1. Data wywiadu: 29.05.2010 2. Numer kolejny: 0100
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu: Kozak Michał, syn Grzegorza

Przemyśl
Польща-Polska
4. Data urodzenia: 30.09.1932 5. Miejsce urodzenia: Hrebenne, pow. Rawa Ruska
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem: Hrebenne, pow. Rawa Ruska, od 1945 Tomaszów Lubelski
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):
----------
2. Wiek w trakcie przesiedlenia: 15 lat 3. Wyznanie: Grekokatolickie.
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem: 6 osób
5. Ile osób zostało na miejscu: nikt 6. Ile osób przesiedlono: 4 osoby przesiedlono, a dwie aresztowano (ojca oraz męża starszej siostry)
7. Ile osób zaginęło: nikt
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi: 28 osób, tzw. „łacinników” (katolików obrządku łacińskiego) pracowało u miejscowego dziedzica; 12 rodzin wyjechało jeszcze przed 1947 rokiem. Pozostali stanowili rodziny mieszane i z tego względu w 1947 r. uniknęli deportacji. 9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi? normalnie
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny: Kryty blachą drewniany dom razem ze stajnią, drewniana stodoła, wozownia i szopa na drewno kryte były słomą. 4 ha ziemi, w tym ogród i sad.
C. PRZESIEDLENIE
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono? 22.06.1947 2. Kiedy Panią/Pana przywieziono? 27.06.1947
3.1. Trasa przejazdu: Hrebenne - Bełżec - Lublin - Olsztyn - Iława - Tremplin pow. Susz, woj. Olsztyn
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony): ----------
4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie? Nie.
5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony? Tatuś, mama, siostra z córką wrócili 1 XI 1960 roku do Hrebennego. Druga siostra wyjechała do Przemyśla.
6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE: 2-3 ikony oraz modlitewnik
6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU: Maszyna do szycia, skrzynia z odzieżą, sprzęt gospodarski.
6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE: Nieodzowne rzeczy, takie jak odzież i naczynia kuchenne.
6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY: Ja nie posiadałem jeszcze żadnych dokumentów, oprócz świadectw szkolnych od I do VII klasy.
6.5. Przywiezione przedmioty - INNE: Instrumenty muzyczne, takie jak mandolina, skrzypce, akordeon.
7. Które z nich zachowały się do dziś?: Świadectwa szkolne.
8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?: Nie, ponieważ będą one własnością dzieci i wnuków. Mogę natomiast podarować dwie książki: "Historia Kobylnicy Ruskiej i Wołoskiej", wydana w Przemyślu w 2006 roku oraz "Hrebenne w czasie II wojny światowej", wydana w Przemyślu w 2010 roku.
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?: Nie ja, a mój tata, Grzegorz Kozak oraz ówczesny proboszcz parafii Roman Bacza, oni ukryli i w ten sposób zachowali dla potomnych całe parafialne archiwum
D. NOWE MIEJSCE
1. Dokąd Państwa przesiedlono?: Trupel, gm. Jędrychowo, pow. Susz, woj. Olsztyn.
2. Co Państwu przydzielono?: 4 rodziny ukraińskie w jednym czworaku: 2 rodziny przywieziono z Ulucza w powiecie sanockim; 1 z Koniusz koło Przemyśla; 1 z Hrebennego, powiat Tomaszów Lubelski.
3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?: Sytuacja była przerażająca. Na dodatek ojca zabrano z transportu w Bełżcu do obozu w Jaworznie, z którego wyszedł na wolność 9 II 1948 roku. Męża siostry zaaresztowali przedstawiciele iławskiego UB dwa tygodnie po przyjeździe do Tremplina. WSR w Olsztynie jego i 15 innych mieszkańców Hrebennego skazuje na karę śmierci, którą zamieniono na dożywocie. Przebywał w wielu więzieniach. Umarł tuż po zwolnieniu w 1956 roku. Gdy ojciec wrócił z Jaworzna, przenieśliśmy się na pobliską kolonię Bonin.
4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?: Tak, ze strony gminy Jędrychowo, a nie sąsiadów-Polaków.
5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?: Od września 1957 w Szczecinie, dokąd po 10-letnim zesłaniu na Syberii razem z rodziną wrócił ks. Włodzimierz Borowiec, greckokatolicki duszpasterz.
6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?: W 1949 roku opuściłem dom rodzinny i rozpocząłem okres edukacji: w 1953 r. w Toruniu zakończyłem naukę w szkole średniej; w 1957 roku otrzymałem dyplom ukończenia studiów na Politechnice Gdańskiej i wtedy też znalazłem pierwszą pracę; w 1974 r. zakończyłem nauczanie w Wyższej Szkole Pedagogicznej w Szczecinie; w 1962 r. ożeniłem się z Katarzyną Fedyk, która pochodziła z Kobylnicy Wołoskiej, ona także ukończyła szczecińską Wyższą Szkołę Pedagogiczną; wychowała dwoje dzieci: córkę (muzyk, mieszka w Toronto) i syna (architekt, mieszka w Edmonton w Kanadzie).
7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?: Tak.
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: Nauczyły się w domu.
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?: Tak.
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: W domu.
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?: Tak, były umieszczone w książce „Hrebenne w okresie II wojny światowej”.
E. KONTAKTY Z UPA
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?: Nie wiem.
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):? Nic o tym nie wiedziałem.
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?: Pozytywny.
3.1 Miałem kontakt z UPA: Prywatnie w wiosce z partyzantami SKW (SKW – oddziały samoobrony ukraińskiej).
3.2 Byłem członkiem UPA: Nie.
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie): nie
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA: W SKW tak - mąż siostry.
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?: Nie.
5. Czy był Pan/Pani więziony?: Nie.
F. INNE ZAGADNIENIA
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne: Bosonogie dzieciństwo i młodość, dorastanie w świecie tradycji, kultury i duchowości – tego zapomnieć i utracić nie można.
2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?: Od 1960 roku - stale.
3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?: Dlatego, że żyliśmy na własnej ukraińskiej ziemi i wydaje się niewyobrażalnym, aby dobrowolnie pozostawić wszystko to, co najcenniejsze w życiu.
4. Co w życiu było najważniejsze?: Zachować życie, tożsamość i godność narodową.
5. Dlaczego Was przesiedlili?: Taka była wola wielkich świata tego, aby kontynuować politykę polonizacji wobec ludności ukraińskiej, która nie z własnej woli znalazła się w granicach II RP i budować jednonarodową Polską Republikę Ludową
G. UWAGI
1. Dodatkowe informacje: ----------



 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta українська
A. ОСНОВНІ ДАНІ
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Г. НОВЕ МІСЦЕ
Д. КОНТАКТИ З УПA
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
 
A. ОСНОВНІ ДАНІ
1. Дата анкетування: 20.05.2010 2. Номер анкети: 0100
3. Прізвище, ім’я, по-батькові: Козак Михайло, син Григорія
Перемишль

Польща-Polska
4. Дата народження: 30.09.1932 5. Місце народження: с. Гребенне, Рава-Руського повіту, від 1945 р. – Томашівського повіту.
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
1.1. Місце проживання до переселення: Гребенне.
1.2. Місце проживання до переселення: ----------
2. Вік на момент переселення: 15 років 3. Віросповідання: Греко-католицьке.
4. Кількість людей в родині на момент переселення: 6 осіб.
5. Скільки осіб лишилося: 0 6. Скільки осіб переселено: 4 особи переселено, а 2 особи арештовано (батька і чоловіка старшої сестри).
7. Скільки осіб пропало безвісти: 0
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі: 28 осіб тзв. „латинників” - працівників панського двора, 12 з них ще до виселення опустили село, 16 осіб з того становили змішані польсько-українські сім’ї – вони залишилися і не були депортовані. 9. Стан відносин з ними: нормальний
10. Опишіть залишений Вами маєток: 4 га землі, в тому сад та город, хата дерев’яна крита бляхою разом зі стайнею, стодола дерев’яна крита соломою і возовня, шопа на дерево.
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
1. Коли Вас вивезли? 22 червня 1947 р. 2. Коли Вас привезли? 27 червня 1947 р.
3.1. Маршрут переїзду: Гребенне – Белзець – Люблин – Ольштин – Ілава – Тремплін, повіт Суш, воєводство Ольштин
3.2. Маршрут переїзду: ----------
4. Чи Ви знали куди їдете? Ні.
5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони? Так – 1 листопада 1960 р. – батько, мама, сестра з дочкою до Гребенного і друга сестра до Перемишля.
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?: 2-3 ікони, молитовник.
6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?: Кравецька машина, скриня з одягом, господарські знаряддя.
6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?: Необхідні речі, як одяг і кухонні начиня.
6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?: У мене не було ще жодних документів, поза шкільними свідоцтвами від І до 7 класу.
6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?: Музичні інструменти, як мандоліна, скрипка і акордеон.
7. Які з них збереглися? Шкільні свідоцтва.
8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею? Ні – бо вони становитимуть власність дітей і внуків.*
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли? Так – не я, а батько Григорій Козак і тодішній парох, о. Роман Бача зберегли цілий парафіяльний архів
Г. НОВЕ МІСЦЕ
1. Куди Вас переселили? с. Тремплін, гміна Єндрихово, повіт Суш, воєводство Ольштин.
2. Які умови Вам надали? 4 українські родини в одному чвораку: 2 родини з Улюча повіт Сянік; 1 родина з Конюши к/Перемишля; 1 родина з Гребенного, повіт Томашів Любельський.
3. Яку картину Ви побачили на новому місці? Жалюгідну – батько арештований з транспорту в Белзцю і в’язнений в таборі у Явожні до 9 лютого 1948 р.; сестри чоловік був арештований зараз після двох тижнів вже в Тремпліні ілавським УБ на очах сусідів-поляків, суджений ВРС Ольштин з групою 15-ти гребінчан на кару смерти, згодом помилуваний, карався по тюрмах до 1956 р. і коли вийшов на волю – помер. Коли батько повернув з Явожна, ми переселилися на поблизьку колонію Бонін.
4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці? Так, зі сторони гміни Єндрихово, а не від сусідів-поляків.
5. Де і коли ви почали відвідувати церкву? Від вересня 1957 р. в Щеціні, де після 10-ти років заслання в Сибіру разом з родиною повернувся о. Володимир Боровець, греко-католицький душпастир.
6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних? У 1949 р. я залишив батьківський дім і пішов в школи: -у 1953 р. в Торуню – закінчив середню освіту; -у 1957 р. я закінчив Гданську Політехніку і підняв працю; -у 1974 р. закінчив Вищу Педагогічну Школу у Щеціні; у 1962 р. одружився з Катериною Федик родом з Кобильниці Волоської, яка також закінчила Вищі педагогічні студії у Щеціні, виховала двоє дітей: дочку (музик, живе в Торонто) і сина (архітектор, живе в Едмонтон, Канада).
7. Ваші діти знають українську мову? Так.
7.1. Так - Де вивчили? Вдома.
7.2. Ні - Чому? ----------
8. Ваші онуки знають українську мову? Так.
8.1. Так - Де вивчили? Вдома.
8.2. Ні - Чому? ----------
9. Чи є у Вас світлини нового місця? Так, вони будуть поміщені в книжці „Гребенне в Другій Світовій Війні”
Д. КОНТАКТИ З УПA
1.1. Чи в селі були криївки УПА? Не знаю.
1.2. Чи в селі були криївки УПА? Мені не було відомо.
2. Яке Ваше ставлення до УПА? Позитивне.
3.1 Я контактував з УПА: На приватному, сільському рівні з членами СКВ - так.
3.2 Я був у складі УПА: Ні.
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно): Ні.
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА: В СКВ так – чоловік сестри.
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням? Ні.
5. Чи перебували Ви під арештом? Ні.
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Звичаї втраченої батьківщини: Босоноге дитинство і молодість, зростання в традиції, культурі та духовності – того затратити і забути годі.
2. Чи відвідували Ви свою батьківщину? Від 1960 р. - постійно.
3. Чому ви не виїхали в Україну? Тому, що ми жили на рідній українській землі і добровільно залишити все те, що найцінніше в житті - неможливо.
4. Що в житті було головне? Зберегти життя, тотожність і національну гідність.
5. Чому Вас переселили? Така була воля можних цього світу, продовжувати полонізаційну політику супроти українського населення, яке не з власної вини опинилося в межах ІІ Річіпосполитої і будувати Польську Народну Республіку, як однонаціональну державу.
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Інше: * Зате можу дарувати книги-монографії: „Минуле і сьогодення Кобильниці Волоської і Руської”//Перемишль, 2006 р. та „Гребенне в Другій Світовій війні”// Перемишль, 2010 р.
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta english
A. MAIN DETAILS
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
C. RESETTLEMENT
D. THE NEW PLACE
E. CONTACTS WITH UPA
F. ADDITIONAL INFORMATION
G. INFORMATION
 
A. MAIN DETAILS
1. Application Date: 03.07.2010 2. Application Reference Number:
3. Surname, Name, Paternal Name: brak


4. Date of Birth: 03.07.1909 5. Place of Birth:
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
1.1. Place of Residence before deportation:
1.2. Place of Residence before deportation (information):
2. Age at time of deportation: 3. Religion: dark
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
5. Number of family members left: 6. Number of family members deported:
7. Of which went missing:
8. Number of people of different nationalities resident in the village? 9. Inter-ethnic relations could be considered?
10. List your lost assets/property:
C. RESETTLEMENT
1. When were you deported? 2. When did you arrive?
3.1. Deportation Itinerary:
3.2. Deportation Itinerary (information):
4. Did you know where you were being deported to?
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
6.5. What personal items did you take with you - Other:
7. Of these items, what is left?
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
D. THE NEW PLACE
1. Where did they deport you to?
2. What amenities were you granted?
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
4. Did you encounter any persecution?
5. Where & when did you start going to church?
6. How did your children fare?
7. Do your children know Ukrainian?
7.1. Yes - Where did they learn it?
7.2. No - Why?
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
8.1. Yes - Where did they learn it?
8.2. No - Why?
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
E. CONTACTS WITH UPA
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
2. What is your view of UPA?
3.1 I contacted UPA:
3.2 I was part of UPA:
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
3.4 Were any of your family in UPA?
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
5. Were you ever arrested?
F. ADDITIONAL INFORMATION
1. Lost customs/traditions of your homeland:
2. Have you visited your homeland?
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
4. What was your priority in life?
5. Why were you deported/resettled?
G. INFORMATION
1. Information

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.


Na tę chwilę brak jest w bazie zdjęć
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
Wspomnienia


Na tę chwilę brak jest w naszej bazie wspomnień osoby, której ankieta dotyczy.

 
do góry ↑
Pliki


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
VIDEO






„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2018

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
826 926
Dziś:
Днесь:
49