Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PROJEKTY - Ukraińcy
cień
Wersja: PL UA EN
Losy Niezapomniane wysiedlonych w ramach AKCJI „WISŁA”

Świadectwa przesiedleńców - szczegóły...
cień
Ankieta (0109)
Bajus Antonina z domu Juszczak, córka Jana i Anny (z d. Juszczak)
ur. 29.10.1929
Małastów, powiat Gorlice.
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [wspomnienia] [pliki do ankiety] [video do ankiety]
Ankieta w j.polskim
A. METRYKA ANKIETY
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
C. PRZESIEDLENIE
D. NOWE MIEJSCE
E. KONTAKTY Z UPA
F. INNE ZAGADNIENIA
G. UWAGI
 
A. METRYKA ANKIETY
1. Data wywiadu: 12.07.2010 2. Numer kolejny: 0109
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu: Bajus Antonina z domu Juszczak, córka Jana i Anny (z d. Juszczak)
Małastów, powiat Gorlice.
Województwo Małopolskie.
Polska - Польща
4. Data urodzenia: 29.10.1929 5. Miejsce urodzenia: Małastów, powiat Gorlice.
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem: Małastów, powiat Gorlice.
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):

Wioska liczyła 83 gospodarstwa, w latach 1945/46 jedną trzecią mieszkańców wysiedlono do Rosji [Ukrainy sowieckiej].

2. Wiek w trakcie przesiedlenia: 18 3. Wyznanie: Grekokatolickie.
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem:

Siostra Stefcia, Olena i Barbara, bracia Roman i Wasyl, rodzice Anna i Jan.

5. Ile osób zostało na miejscu:

Siostra Marysia, ponieważ w czasie przesiedlenia pracowała w Jedliczach koło Krosna, dołączyła do nas kilka miesięcy później.

6. Ile osób przesiedlono: 8
7. Ile osób zaginęło: 0
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi: Jedna rodzina polska, jedna żydowska. 9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi? Normalnie (ze wszystkimi żyliśmy w zgodzie).
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny:

Typowa łemkowska chata (wszystko pod jednym dachem, krytym gontem i blachą).

C. PRZESIEDLENIE
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono? Początek czerwca 1947 r. 2. Kiedy Panią/Pana przywieziono?

Zdaje się 8 czerwca byliśmy już na miejscu – w sumie jechaliśmy tydzień.

3.1. Trasa przejazdu: Małastów - Zagórzany - Oświęcim - Grębocice
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony): ----------
4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie? Nie.
5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony? Wrócili wszyscy oprócz siostry Marysi.
6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE: Jeden obraz Matki Boskiej z Dzieciątkiem [na zdjęciu].
6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU:

Krowa, wóz, worek ziemniaków, żarna, maszyna do czyszczenia ziarna.

6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE: ----------------
6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY: Świadectwa szkolne.
6.5. Przywiezione przedmioty - INNE: ------------
7. Które z nich zachowały się do dziś?: ------------
8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?: ------------
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?: Nie.
D. NOWE MIEJSCE
1. Dokąd Państwa przesiedlono?:

Moskierzyn (dziś Moskorzyn), PGR, powiat Głogów później Lubin Legnicki.

2. Co Państwu przydzielono?:

Mieszkanie w niemieckim budynku robotniczym, trzy pokoje, jeden przerobiliśmy na kuchnię, a krowę trzymaliśmy w piwnicy, dlatego musiała się nauczyć chodzić po schodach.

3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?: Budynek był w dobrym stanie.
4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?:

Początki były trudne, na szczęście ludzi z Małastowa było sporo, więc źle nie było. Wśród Polaków byli i tacy, którzy nas wyzywali od różnych… Na przykład sołtys powiedział kiedyś: „Ja bym z tych Ukraińców pasy darł”.

5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?:

Na początku lat 1950-ych w Rudnej-Gwizdanowie (ksiądz grekokatolicki z Wołowa przyjeżdżał).

6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?:

Przyszłego męża poznałam już „na zachodzie”. To było wiele lat po przesiedleniu. W Małastowie widzieliśmy się tylko raz, gdy wrócił z robót w Niemczech. „Na zachodzie” mieszkał w Żukowie. Wzięliśmy ślub w kościele i z czasem kupiliśmy domek, gdzie pozostała jedna z moich córek. Ogółem urodziło się nam 5-ro dzieci: Roman, Luba, Michaś, Mila, Janek.

7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?: Tak.
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: W domu.
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ---------
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?: Tak.
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?:

Mam 10-o wnuków i jednego prawnuka. W domu się nauczyły. Gorsza sytuacja z trójką wnuków, którzy mieszkają w USA.

8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?: Tak.
E. KONTAKTY Z UPA
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?: Nie.
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):? ----------
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?: Neutralny.
3.1 Miałem kontakt z UPA: Nie.
3.2 Byłem członkiem UPA: Nie.
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie): Nie.
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA: Nie.
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?: Nie.
5. Czy był Pan/Pani więziony?: Nie.
F. INNE ZAGADNIENIA
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne:

Tradycje, to to, jak długo trzeba przestrzegać postu, tu istotne są pierwsze piątki miesiąca; ważne jest to, żeby chodzić na modlitwę do cerkwi. Trzeba znać i śpiewać majowe pieśni do Matki Boskiej [nagranie w wideowywiadzie], w czerwcu trzeba śpiewać różne pieśni do Jezusa, wtedy należy porzucić pracę, bo taki jest obowiązek.

2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?: Nie, ale w kwietniu 1960 r. wróciłam do swojej wioski.
3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?:

Rodzice nie chcieli. Dlatego, że „jest swój dom, swój las, swoja ziemia, to po co szukać wiatru w polu".

4. Co w życiu było najważniejsze?:

W życiu najważniejsza jest miłość, to, żeby mojej rodzinie dobrze się żyło; najważniejsze jest to, aby człowiek żył na swojej ziemi, niestety, wydaje mi się, że wszystko kiedyś przepadnie, gdyż naszych ludzi mało zostało. Co, którzy pozostali „na zachodzie” [Polski] – już tu nie wrócą, a nas jest tu niewielu. Strasznie cieszę się, że wróciłam w swoje strony. Teraz jest dobrze, życie teraz jest łatwe, niczego nie brakuje.

5. Dlaczego Was przesiedlili?:

Państwo chciało zasiedlić zachodnie ziemie [tereny, które po II wojnie opuścili Niemcy]. Młodych nie było sensu tam osiedlać, a Łemkowie mieli konie, krowy i nieodzowne narzędzia, zamiłowanie do pracy – to trzeba było ich wysłać, żeby tam pracowali.

Polacy to tak sobie myślą: Polacy mają prawo żyć gdziekolwiek na świecie, ale u siebie nie chcą mieć innego narodu.

G. UWAGI
1. Dodatkowe informacje: Ankietę przeprowadził Roman Kryk



 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta українська
A. ОСНОВНІ ДАНІ
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Г. НОВЕ МІСЦЕ
Д. КОНТАКТИ З УПA
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
 
A. ОСНОВНІ ДАНІ
1. Дата анкетування: 12.07.2010 2. Номер анкети: 0109
3. Прізвище, ім’я, по-батькові: Баюс Антонія з дому Ющак, дочка Івана та Анни (уроджена Ющак)
Маластів, повіт Горлиці
Воєводство Малопольське.
Польща - Polska
4. Дата народження: 29.10.1929 5. Місце народження: Маластів, повіт Горлиці.
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
1.1. Місце проживання до переселення: Маластів, повіт Горлиці.
1.2. Місце проживання до переселення:

B селі були 83 двори, в роках 1945/46 одну третину мешканців переселено до Росії [совєтської України].

2. Вік на момент переселення: 18 3. Віросповідання: Греко-католицьке.
4. Кількість людей в родині на момент переселення:

Я, сестри Стефця, Олена та Варвара, брати Роман та Василь, батьки Анна та Іван.

5. Скільки осіб лишилося:

Сестра Марійка, оскільки на момент переселення вона працювала в Єдлічах біля Коросна, вона приєдналася до нас кілька місяців піз

6. Скільки осіб переселено: 8 осіб.
7. Скільки осіб пропало безвісти: 0
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі: Одна родина польська, одна родина жидівська. 9. Стан відносин з ними: Нормальний (з усіма було добре).
10. Опишіть залишений Вами маєток: Типова лемківська хижа (все під одним дахом з ґонтів та бляхи).
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
1. Коли Вас вивезли? Початок червня 1947 р. 2. Коли Вас привезли? Мабуть 8 червня ми були уже на місці, тиждень їхали.
3.1. Маршрут переїзду: Маластів – Загіряни (Заґужани) – Осьвєнцім – Ґрембоціце
3.2. Маршрут переїзду: ----------
4. Чи Ви знали куди їдете? Ні.
5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони? Повернулися всі, окрім сестри Марисі.
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?: Один образ Матері Божої з Дитятком.
6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?: Корова, підвода, мішок картоплі, жорна.
6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?: -----------
6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?: Шкільні свідоцтва.
6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?: ----------
7. Які з них збереглися? ----------
8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею? ----------
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли? Ні.
Г. НОВЕ МІСЦЕ
1. Куди Вас переселили? Москєжин, ПҐР [колгосп], повіт Ґлоґув згодом Любін Леґніцкі.
2. Які умови Вам надали?

Мешкання [житло] в німецькому робітничому будинку, три кімнати, одну ми перелаштували на кухню, корову ми тримали в підвалі, тому їй довелося навчитися ходити по сходах.

3. Яку картину Ви побачили на новому місці? Будинок був в доброму стані.
4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці?

На початку було складно, на щастя людей з Маластова було багато і це допомагало; серед поляків траплялися і такі, які нас обзивали різними словами. Наприклад солтис [сільський староста] колись сказав: „Я б з тих українців шкуру дер”.

5. Де і коли ви почали відвідувати церкву?

На початку 1950-их років в Рудней-Ґвіздановє (греко-католицький священик з Волова приїжджав).

6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних?

З майбутнім мужем [чоловіком] я познайомилася уже „на заході”. Це було багато років після переселення. В Маластові ми бачилися тільки раз, коли він вернувся з робіт в Німеччині. „На заході” він мешкав в Жукові. Ми повінчалися в костьолі і згодом купили собі домик, в якому залишилася моя дочка. Загалом нам народилося 5 дітей: Роман, Люба, Міхась, Міля, Іванко.

7. Ваші діти знають українську мову? Так.
7.1. Так - Де вивчили? Вдома.
7.2. Ні - Чому? ----------
8. Ваші онуки знають українську мову? Так.
8.1. Так - Де вивчили?

У мене 10 внуків та один правнук. Вдома навчилися. Гірша ситуація з трійкою онуків, які живуть в США.

8.2. Ні - Чому? ----------
9. Чи є у Вас світлини нового місця? Так.
Д. КОНТАКТИ З УПA
1.1. Чи в селі були криївки УПА? Ні.
1.2. Чи в селі були криївки УПА? ----------
2. Яке Ваше ставлення до УПА? Нейтральне.
3.1 Я контактував з УПА: Ні.
3.2 Я був у складі УПА: Ні.
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно): Ні.
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА: Ні.
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням? Ні.
5. Чи перебували Ви під арештом? Ні.
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Звичаї втраченої батьківщини:

Традиції, це те, як довго треба дотримуватися посту, важливі є перші п’ятниці місяця, важливо, щоб ходити на Службу Божу, треба знати і співати церковні майові [травневі] пісні до Матері Божої [запис пісні у відеододатку], в червні треба співати різні пісні до Ісуса, тоді треба відмовитися від будь-якої роботи, бо це обов’язок.

2. Чи відвідували Ви свою батьківщину? Ні, але я повернулися до свого села у квітні 1960 р.
3. Чому ви не виїхали в Україну?

Батьки не хотіли, тому, що „є своя хата, свій ліс, своя земля, то нащо вітру в полі шукати”.

4. Що в житті було головне?

В житті головна є любов, щоб моїй родині добре жилося; головне є те, щоб жити на своєму, але, на жаль, так здається, все колись пропаде, оскільки наших людей лишилося мало. Ті, які лишилися на заході [Польщі] – сюди уже не повернуться, а нас тут мало. Я дуже радію з того, що я повернулася на рідну землю. Тепер є добре, тепер є легке життя, нічого не бракує.

5. Чому Вас переселили?

Держава хотіла заселити західні землі [території, які після ІІ світової війни залишили німці]. Молодих не було смислу туди селити, а лемки мали коней, корів і всю необхідну техніку, любов до праці – тому треба було їх туди відправити, щоб працювали там.

Поляки то так собі думають: поляки мають право жити будь-де у світі, проте вони не хочуть мати у себе інший народ.

Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Інше: Анкету провів та підготував Роман Крик.
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta english
A. MAIN DETAILS
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
C. RESETTLEMENT
D. THE NEW PLACE
E. CONTACTS WITH UPA
F. ADDITIONAL INFORMATION
G. INFORMATION
 
A. MAIN DETAILS
1. Application Date: 12.07.2010 2. Application Reference Number: 0109
3. Surname, Name, Paternal Name: Bajus Antonina, maiden name Juszczak

Małastów, Gorlice district, province Małopolskie
Польща – Polska - Poland
4. Date of Birth: 29.10.1929 5. Place of Birth: Małastów, Gorlice district
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
1.1. Place of Residence before deportation: Małastów, Gorlice district.
1.2. Place of Residence before deportation (information):

The village consisted of 83 households, during the years 1945/46 one third of the villagers was deported to Russia (Soviet Ukraine).

2. Age at time of deportation: 18 3. Religion: Byzantine Catholic
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:

Sister Stefcia (Stefania), Olena and Barbara, brothers Roman and Vasyl, parents Anna and Ivan.

5. Number of family members left:

My sister Mariyka, since she had worked in Jedlicze near Korosno during the resettlement, she joined us few months later, on her own account.

6. Number of family members deported: 8
7. Of which went missing: 0
8. Number of people of different nationalities resident in the village? One Polish and one Jewish family. 9. Inter-ethnic relations could be considered? Normal (we used to live in peace with everyone).
10. List your lost assets/property:

Typical Lemko cottage (everything under one roof, covered with shingles and brass).

C. RESETTLEMENT
1. When were you deported? At the beginning of June, 1947. 2. When did you arrive? I think we reached the destination on 8 June, we were travelling no longer than a week.
3.1. Deportation Itinerary: Małastów – Zagórzany – Oświęcim - Grębocice
3.2. Deportation Itinerary (information): ---------
4. Did you know where you were being deported to? No.
5. Have any of your relatives returned to your homeland? All came back, except for my sister Mariyka.
6.1. What personal items did you take with you - Religious: One picture with Virgin Mary with child (it’s in the picture).
6.2. What personal items did you take with you - Household objects: Cow, wagon, bag of potatoes, quern-stone, grain cleaning machine.
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings: ---------------------
6.4. What personal items did you take with you - Documents: School certificates.
6.5. What personal items did you take with you - Other: -----------
7. Of these items, what is left? -----------
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum? -----------
9. Did you hide any of the items that you brought with you? No.
D. THE NEW PLACE
1. Where did they deport you to?

Moskierzyn (now Moskorzyn), PGR (state collective farm), Głogów district, later Lubin Legnicki.

2. What amenities were you granted?

An apartment in a German working house, it had three rooms, we had made a kitchen out of one of them, and the cow was kept in a cellar, and that is why it had to learn to climb stairs.

3. What did you see when you arrived at your new place of settlement? The building was in a good condition.
4. Did you encounter any persecution?

The beginning was hard, but fortunately many people from Małastów moved there, so it wasn’t that bad. Some Poles would call us names… For instance, the commune leader said once: “I used to skin those Ukrainians alive!”

5. Where & when did you start going to church?

During the early 1950., in Rudna-Gwizdanów (Greek Catholic priest from Wołów used to come over there).

6. How did your children fare?

I met my husband „in the West” (lands that they were exiled to in Poland) That was many years after the resettlement. We met only once in Małastów, when he came home from work in Germany. “In the West” he used to live in Żukowo. We got married in a Roman Catholic church, and after some time we bought a house, where one of my daughters stayed behind. Altogether we had 5 children: Roman, Luba, Michaxs, Mila, Ivanko.

7. Do your children know Ukrainian? yes
7.1. Yes - Where did they learn it? At home.
7.2. No - Why? ----------
8. Do your grandchildren know Ukrainian? yes
8.1. Yes - Where did they learn it?

I have 10 grandchildren and one great grandchild. They learnt the language at home. The language situation is not so good with the three grandchildren who now stay in the USA.

8.2. No - Why? ----------------
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence? Yes.
E. CONTACTS WITH UPA
1.1. Were there UPA bunkers in the village? no
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)? --------------
2. What is your view of UPA? Neutral
3.1 I contacted UPA: No.
3.2 I was part of UPA: no
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily): No.
3.4 Were any of your family in UPA? No.
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported? No.
5. Were you ever arrested? No.
F. ADDITIONAL INFORMATION
1. Lost customs/traditions of your homeland:

I understand traditions as adhering to fasting, which includes the importance of the first Friday of each month; it is also important to go to church. Also, to know and sing the May songs about Virgin Mary (recorded on video interview), and about Jesus in June, and at this time you should rest from work, because that is the religious duty.

2. Have you visited your homeland? No, but I have moved back to my village in April 1960.
3. Why did you not choose to live in Ukraine?

My parents didn’t want to. Because “here is our house, our forest, our ground, so why should we chase the wild goose”.

4. What was your priority in life?

The most important thing in life is love, and well-being of my family; the most important is to live on your on land, but I’m afraid it will all be gone soon, because there are not many of our people left. Those who stayed in “in the West” (Poland) will never come back, and those who had stayed here are very few. I’m extremely happy I came back to my homeland. It’s good now that life is easy, and we have everything we need.

5. Why were you deported/resettled?

The Polish State needed to settle the Western area (the terrain left by Germans). It was difficult to settle young people in these lands, but the Lemkos had horses, cows, necessary tools and they loved working – so the State saw them as the best people to settle and work there. The Poles think like this: Polish people can live anywhere in the world, but they don’t welcome any other nation at their place.

G. INFORMATION
1. Information Translation Olga Miciak, translation verified by S. Novetsky

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.



 
do góry ↑
Wspomnienia


Na tę chwilę brak jest w naszej bazie wspomnień osoby, której ankieta dotyczy.

 
do góry ↑
Pliki


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
VIDEO






„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2018

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
826 938
Dziś:
Днесь:
61