Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PROJEKTY - Ukraińcy
cień
Wersja: PL UA EN
Losy Niezapomniane wysiedlonych w ramach AKCJI „WISŁA”

Świadectwa przesiedleńców - szczegóły...
cień
Ankieta (0118)
Michalik Stefania z domu Klimko
ur. 09.01.1930
Werchrata, powiat Rawa Ruska (przed wojną), potem Lubaczów
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [wspomnienia] [pliki do ankiety] [video do ankiety]
Ankieta w j.polskim
A. METRYKA ANKIETY
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
C. PRZESIEDLENIE
D. NOWE MIEJSCE
E. KONTAKTY Z UPA
F. INNE ZAGADNIENIA
G. UWAGI
 
A. METRYKA ANKIETY
1. Data wywiadu: 16.10.2010 2. Numer kolejny: 0118
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu: Michalik Stefania z domu Klimko

Gdańsk
Polska- Польща
4. Data urodzenia: 09.01.1930 5. Miejsce urodzenia: Werchrata, powiat Rawa Ruska (przed wojną), potem Lubaczów
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem: Werchrata, powiat Rawa Ruska (przed wojną), potem Lubaczów
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):
----------
2. Wiek w trakcie przesiedlenia: 17 lat 3. Wyznanie: Grekokatolickie.
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem: Mama Tekla, (ojciec Piotr, zmarł w 1943 roku, pochowany w Rawie Ruskiej), siostry: Michalina i Hania.
5. Ile osób zostało na miejscu: 0 6. Ile osób przesiedlono: 4
7. Ile osób zaginęło: 0
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi: 5 rodzin polskich i około 5 rodzin żydowskich 9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi? Normalnie, wszyscy we wsi rozmawiali po ukraińsku.
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny: Dom drewniany pod blachą (zachował się do dziś, mieszka w nim obecnie Polak z Woli), stodoła, murowana obora pod dachówką, szopa na wóz, szopa na drewno, kurnik przy domu, 6 ha ziemi, 2 krowy, 2 świnie, dużo kur.
C. PRZESIEDLENIE
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono? 21.05.1947 2. Kiedy Panią/Pana przywieziono? Po odsiedzeniu 5 lat i 9 miesięcy w więzieniu - 1953 rok.
3.1. Trasa przejazdu: Werchrata - Horyniec - Bełżec
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony): W punkcie zbiorczym w Bełżcu zostałam zatrzymana przez UB, reszta rodziny pojechała do Lidzbarka Warmińskiego i dalej do miejscowości Zawada (k. Lidzbarka Warmińskiego).
4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie? Nie
5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony? Tak, siostra Michalina. Wróciła do Werchraty, po tym jak wyszła za mąż za miejscowego Ukraińca Michała Pawluka. Zbudowali tam dom, w odległości ok. 100 m od naszej siedziby rodowej.
6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE: 4 obrazy i 2 modlitewniki
6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU: Pościel i skrzynia z odzieżą (drewniana skrzynia z XIX wieku, która obecnie znajduje się w Żywkowie).
6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE: Zdjęcia.
6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY: Tymczasowy dowód, który otrzymałam w wieku 15 lat, kopia wyroku sądowego.
6.5. Przywiezione przedmioty - INNE: Krowa, worek mąki i worek pszenicy.
7. Które z nich zachowały się do dziś?: Modlitewniki, zdjęcia, kufer.
8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?: Tak, kopie zdjęć i, być może, drewnianą skrzynię, gdy powstanie muzeum akcji "Wisła".
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?: Nie pamiętam.
D. NOWE MIEJSCE
1. Dokąd Państwa przesiedlono?: Zawada k. Lidzbarka Warmińskiego
2. Co Państwu przydzielono?: Część domu, w której mieszkała już rodzina przesiedlona z Łemkowszczyzny. Ogólny stan budynku był dobry.
3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?: Mama mówiła, że działały piece.
4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?: Po powrocie z więzienia w latach 50 represji nie odczuwałam.
5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?: W Chrzanowie, wkrótce po wyjściu z więzienia. Potem w Górowie Iławeckim.
6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?: Ślub w Chrzanowie w 1953 roku z Teodorem, który pochodził z wioski Tymce k. Baszni na Lubaczowszczyźnie. 3 dzieci: Roman, Daria, Sławomir.
7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?: Tak.
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: W domu, a także w szkole podstawowej i w liceum w Górowie Iławeckim.
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?: Tak.
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: 6 wnuków, znają język, uczyły się w domu i szkole w Górowie Iławeckim, a także w punktach nauczania języka ukraińskiego organizowanych przez Związek Ukraińców w Polsce. 2 prawnuczki.
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?: Poszukam.
E. KONTAKTY Z UPA
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?: Tak.
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):? ----------
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?: Pozytywny.
3.1 Miałem kontakt z UPA: tak
3.2 Byłem członkiem UPA: Nie.
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie): Nie byłam członkiem, bo nie przyjmowali niepełnoletnich. Ale roznosiłam meldunki (sztafetki).
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA: Wujek Iwan Nesteruk (skazany w Krakowie na Montelupich na karę śmierci, wyrok został wykonany).
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?: Nie
5. Czy był Pan/Pani więziony?: Tak. W pierwszym dniu wysiedlenia, w punkcie zbiorczym w Horyńcu zostałam zatrzymana przez UB, a następnie skazana przez sąd w Krakowie na 10 lat więzienia. Dzięki amnestii siedziałam 5 lat i 9 miesięcy. Więcej o tym w wideowywiadzie.
F. INNE ZAGADNIENIA
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne: Codziennie dzieci spotykały się w przedszkolu, które mieściło się w bibliotece. Była również czytelnia „Proswity”, którą zbudowano z drewna z rozebranej, starej cerkwi. Głową czytelni był mój tato, zaś ciocia prowadziła chór. Zajmowała ona ważne miejsce w życiu kulturalnym. Co niedzieli spotykano się tu po mszy w cerkwi, aby uczestniczyć w różnych występach, posłuchać wiadomości z radia itd. Pani Michalik o przeznaczeniu drewnianej skrzyni: "służyła do składnia wiana jak dziewczyna wychodziła za mąż. Znajdowała się tam odzież, ręczniki wyszywane, zwoje lnianego płótna, 2 kożuchy- długi i krótki, obuwie i specjalny płaszcz uszyty z płótna robionego z owczej wełny. Taki płaszcz dla kobiet nazywał się czemerka, a dla mężczyzn bunda. Na tą skrzynie, kładziono na wierzch związaną w prześcieradło pościel i na tym siadał starszy drużbant, była ona wieziona specjalnym wozem, które ciągnęły 2 konie. Konie te i cały wóz, ozdobiony był papierowymi, kolorowymi wstążkami".
2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?: Tak, na początku lat 60. Mieszkała tam wtedy rodzina polska.
3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?: Ciotka Kostryszyn Katarzyna, która mieszkała pod Tarnopolem napisała do nas list (jeszcze przed 1946 rokiem) z informacją, że panuje tam straszna bieda i prześladowania.
4. Co w życiu było najważniejsze?: Zdrowie.
5. Dlaczego Was przesiedlili?: Żeby zniszczyć nację ukraińską.
G. UWAGI
1. Dodatkowe informacje: Ankietę przygotował Roman Kryk



 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta українська
A. ОСНОВНІ ДАНІ
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Г. НОВЕ МІСЦЕ
Д. КОНТАКТИ З УПA
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
 
A. ОСНОВНІ ДАНІ
1. Дата анкетування: 16.10.2010 2. Номер анкети: 0118
3. Прізвище, ім’я, по-батькові: Михалик Стефанія з дому Климко
Ґданьск

Polska-Польща
4. Дата народження: 09.01.1930 5. Місце народження: Верхрата, повіт Рава Руська (перед війною), потім Любачів.
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
1.1. Місце проживання до переселення: Верхрата, повіт Рава Руська (потім Любачів).
1.2. Місце проживання до переселення: ----------
2. Вік на момент переселення: 17 3. Віросповідання: Греко-католицьке.
4. Кількість людей в родині на момент переселення: Мати Текля (батько Петро помер в 1943 році, похований в Раві Руській), сестри: Михайлина та Ганя.
5. Скільки осіб лишилося: 0 6. Скільки осіб переселено: 4
7. Скільки осіб пропало безвісти: 0
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі: 5 польських і мабуть 5 жидівських родин. 9. Стан відносин з ними: Нормальний, всі в селі говорили українською мовою.
10. Опишіть залишений Вами маєток: Дерев’яна хата крита бляхою (наш дім зберігся, нині мешкає в ньому поляк з Волі ), стодола, мурована обора крита черепицею, шопа (сарай) на віз, шопа (сарай) на дерево при хаті, курник, 6 га землі, 2 корови, 2 свині, багато курей.
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
1. Коли Вас вивезли? 21.05.1947 2. Коли Вас привезли? В 1953 р., після відбуття 5 років і 9 місяців в тюрмі.
3.1. Маршрут переїзду: У збірному пункті в Белжці мене арештували представники УБ (Служба Безпеки).
3.2. Маршрут переїзду: Pешта родини поїхала дальше аж до села Завада (б. Лідзбарка Вармінського).
4. Чи Ви знали куди їдете? ні
5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони? Так, сестра Михайлина. Вернулася до Верхрати, після цього як вийшла замуж за місцевого українця Михайла Павлюка. Побудували там хату, 100 м ві
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?: 4 образи та молитвенники
6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?: Постіль та скриня з одягом (дерев’яна скриня з ХІХ ст., нині вона знаходиться в Живкові).
6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?: фотографії
6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?: Тимчасовий „довуд” (внутрішній паспорт), який мені дали, коли мені виповнилося 15 років; копія судового вироку.
6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?: Корова, мішок борошна та пшениці.
7. Які з них збереглися? Молитовники, світлини, дерев’яна скриня.
8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею? Так, копії світлин та, можливо, дерев’яну скриню, коли буде створено музей акції „Вісла”.
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли? Не пам’ятаю.
Г. НОВЕ МІСЦЕ
1. Куди Вас переселили? Завада б. Лідзбарка Вармінського.
2. Які умови Вам надали? Частину хати, в котрій вже мешкала родина переселена з Лемківщини. Стан будівлі в загальному був добрий.
3. Яку картину Ви побачили на новому місці? Мати казали, що п’єци працювали.
4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці? Після виходу з тюрми, тобто в 1950-их рр., репресій я не відчувала.
5. Де і коли ви почали відвідувати церкву? В Хшанові, незабаром після виходу з в’язниці. Згодом в Гурові Ілавецькому.
6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних? Вінчання в Хшанові в 1953 році з Теодором, який походив з села Тимці б. Башні, що на Любачівщині. Троє дітей: Роман, Дарія та Славомир.
7. Ваші діти знають українську мову? Так.
7.1. Так - Де вивчили? В хаті, а також в початковій школі та в ліцею в Гурові Ілавецькому.
7.2. Ні - Чому? ----------
8. Ваші онуки знають українську мову? Так.
8.1. Так - Де вивчили? Шестеро внуків, знають українську мову, навчилися в хаті, а також в пунктах навчання української мови організованих при ОУП (Об’єднання Українців в Польщі). Двох правнуків.
8.2. Ні - Чому? ----------
9. Чи є у Вас світлини нового місця? Пошукаю.
Д. КОНТАКТИ З УПA
1.1. Чи в селі були криївки УПА? Так.
1.2. Чи в селі були криївки УПА? ----------
2. Яке Ваше ставлення до УПА? Позитивне.
3.1 Я контактував з УПА: так
3.2 Я був у складі УПА: Ні.
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно): Так, я розносила „штафетки” (записки), я не була членом, оскільки неповнолітніх не брали.
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА: Так, вуйко (дядько) Іван Нестерук (засуджений в Кракові на Монтелюпіх до смертної кари - вирок виконано).
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням? Ні.
5. Чи перебували Ви під арештом? Так. В перший день переселенської операції, в Горинцю, де був збірний пункт, мене затримало УБ. Згодом суд в Кракові засудив мене до 10 років тюрми. Завдяки амністії я відсиділа 5 років і 9 місяців. Більше деталей у відеозаписі.
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Звичаї втраченої батьківщини: Діти щоденно зустрічалися у садочку, який знаходився в бібліотеці. Була також й читальня „Просвіти”, яку побудовано з дерева розібраної старої церкви. Головою читальні був мій батько, а тітка вела хор. Читальня займала важливе місце в культурному житті. Кожної неділі ми зустрічалися після Служби Божої, щоб брати участь в різних виступах та й послухати новин з радіа. Пані Михалик про значення дерев’яної скрині: „служила до складання приданого, коли дівчина виходила замуж. Там був одяг, вишивані рушники, сувої льняного полотна, 2 кожухи: довгий та короткий, взуття, а також спеціальний плащ пошитий з полотна овечої вовни. Такий жіночий плащ називався „чемерка”, а чоловічий „бунда”. На верх такої скрині клали загорнену в простирадло постіль і на неї сідав старий дружба, їх везли спеціальним возом, який тягнули два коні. Коні та віз були прикрашені паперовими, кольоровими стрічками.
2. Чи відвідували Ви свою батьківщину? Так. На початку 60. років. Тоді мешкала там польська родина.
3. Чому ви не виїхали в Україну? Тітка Костришин Катерина, яка мешкала біля Тарнополя, написала до нас листа (ще перед 1946 роком) з інформацією, що там є страшна біда та переслідування.
4. Що в житті було головне? Здоров’я.
5. Чому Вас переселили? Щоб знищити українську націю.
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Інше: Мовна коректа Марусі Хомин
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta english
A. MAIN DETAILS
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
C. RESETTLEMENT
D. THE NEW PLACE
E. CONTACTS WITH UPA
F. ADDITIONAL INFORMATION
G. INFORMATION
 
A. MAIN DETAILS
1. Application Date: 19.10.2010 2. Application Reference Number:
3. Surname, Name, Paternal Name: brak


4. Date of Birth: 19.10.1909 5. Place of Birth:
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
1.1. Place of Residence before deportation:
1.2. Place of Residence before deportation (information):
2. Age at time of deportation: 3. Religion: dark
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
5. Number of family members left: 6. Number of family members deported:
7. Of which went missing:
8. Number of people of different nationalities resident in the village? 9. Inter-ethnic relations could be considered?
10. List your lost assets/property:
C. RESETTLEMENT
1. When were you deported? 2. When did you arrive?
3.1. Deportation Itinerary:
3.2. Deportation Itinerary (information):
4. Did you know where you were being deported to?
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
6.5. What personal items did you take with you - Other:
7. Of these items, what is left?
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
D. THE NEW PLACE
1. Where did they deport you to?
2. What amenities were you granted?
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
4. Did you encounter any persecution?
5. Where & when did you start going to church?
6. How did your children fare?
7. Do your children know Ukrainian?
7.1. Yes - Where did they learn it?
7.2. No - Why?
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
8.1. Yes - Where did they learn it?
8.2. No - Why?
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
E. CONTACTS WITH UPA
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
2. What is your view of UPA?
3.1 I contacted UPA:
3.2 I was part of UPA:
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
3.4 Were any of your family in UPA?
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
5. Were you ever arrested?
F. ADDITIONAL INFORMATION
1. Lost customs/traditions of your homeland:
2. Have you visited your homeland?
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
4. What was your priority in life?
5. Why were you deported/resettled?
G. INFORMATION
1. Information

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.


Na tę chwilę brak jest w bazie zdjęć
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
Wspomnienia


Na tę chwilę brak jest w naszej bazie wspomnień osoby, której ankieta dotyczy.

 
do góry ↑
Pliki


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
VIDEO






„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2018

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
826 914
Dziś:
Днесь:
37