Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PROJEKTY - Ukraińcy
cień
Wersja: PL UA EN
Losy Niezapomniane wysiedlonych w ramach AKCJI „WISŁA”

Świadectwa przesiedleńców - szczegóły...
cień
Ankieta (0168)
Fediuk Katarzyna z domu Samoił, córka Stefana i Kseni
ur. 02.11.1921
Poździacz, powiat Przemyśl, województwo Rzeszów.
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [wspomnienia] [pliki do ankiety] [video do ankiety]
Ankieta w j.polskim
A. METRYKA ANKIETY
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
C. PRZESIEDLENIE
D. NOWE MIEJSCE
E. KONTAKTY Z UPA
F. INNE ZAGADNIENIA
G. UWAGI
 
A. METRYKA ANKIETY
1. Data wywiadu: 10.04.2011 2. Numer kolejny: 0168
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu: Fediuk Katarzyna z domu Samoił, córka Stefana i Kseni

Londyn
Wielka Brytania – Великобританія – Great Britain
4. Data urodzenia: 02.11.1921 5. Miejsce urodzenia: Poździacz, powiat Przemyśl, województwo Rzeszów.
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem: Poździacz, powiat Przemyśl, województwo Rzeszów.
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):
----------
2. Wiek w trakcie przesiedlenia: 26 3. Wyznanie: Grekokatolickie.
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem: Ojciec Stefan, mama Ksenia, siostry Anna i Maria.
5. Ile osób zostało na miejscu: 0 6. Ile osób przesiedlono: 5
7. Ile osób zaginęło: Brat Mikołaj. Miał 17 lat, gdy zabrali go na wojnę. Zginął gdzieś w Karpatach.
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi: Polaków u nas nie było. Byli Żydzi – 4 rodziny. 9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi? Normalnie.
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny: To było pełnowartościowe gospodarstwo. Dom drewniany, kryty dachówką, zbudowany po I wojnie światowej. Stodoła pod blachą, stajnia pod dachówką, ok. 10 morgów ziemi.
C. PRZESIEDLENIE
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono? W maju 1947 r. 2. Kiedy Panią/Pana przywieziono? W sumie jechaliśmy ok. 2 tygodni, w tym tydzień wozami do Przeworska.
3.1. Trasa przejazdu: Poździacz – wozy - Przeworsk – pociąg - Słupsk - wozy – Kobylnica
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony): Gdy jechaliśmy wozem, to byłam „hamulcową”, jak wóz zjeżdżał ze wzgórza, to hamulcem pomagałam koniom powstrzymywać ciężar. U nas w domu uchodziłam za taką silniejszą fizycznie. Pociągiem dojechaliśmy do Słupska, a dalej trafiliśmy do Kobylnicy. Wtedy mówiono Kobylnica Słupska, albo Kobylnica koło Słupska, gdyż ze stacji to było do niej ok. kilometra.
4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie? Jechaliśmy w nieznane. Spędzili całą wioskę na drogę i od razu, na naszych oczach, Polacy, których nie znałam, zaczęli wchodzić do naszych domów. Jechaliśmy w kolumnie, cała wioska. Nocowaliśmy na pierzynach pod wozami. Szło z nami wojsko. W wagonie były trzy rodziny, w jednej połowie ludzie, w drugiej krowy i konie. Ta trzecia rodzina, to było tylko dwóch mężczyzn, w rodzinie wujka były trzy osoby, a nas było pięcioro. W Przeworsku nas załadowali do wagonów. Gdzieś po tygodniu przywieźli do Słupska. Być może nas los potoczyłby się inaczej, ale w drodze nasz koń zachorował i trzeba było go natychmiast leczyć, dlatego prosiliśmy, żebyśmy mogli wyjść w Słupsku.
5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony? Siostra cioteczna, Anna Nakonieczna, panieńskie – Czysnok. Polak, który zajął jej dom, w 1999 napisał, że chce go sprzedać. Ona napisała z kolei do brata do Anglii: „Polak sprzedaje nasze gospodarstwo...”. Brat przysłał pieniądze no i odkupili to gospodarstwo. To było w latach 1980-ych.
6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE: ----------
6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU: Cóż, wzięliśmy nieodzowne rzeczy: paszę dla zwierząt, pierzyny, odzież.
6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE: ----------
6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY: Nie.
6.5. Przywiezione przedmioty - INNE: Zdjęcia. Wóz,dwa konie, krowy.
7. Które z nich zachowały się do dziś?: Zdjęcia.
8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?: Kopie zdjęć.
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?: Nie.
D. NOWE MIEJSCE
1. Dokąd Państwa przesiedlono?: Skierowano nas do Kobylnicy koło Słupska.
2. Co Państwu przydzielono?: Zamieszkaliśmy u Polaka, który zajmował ładny poniemiecki dom. Ale on nas nie chciał, tłumaczył, że ma syna, który będzie się żenił, więc dla nas miejsca nie będzie. To był inwalida wojenny (nie miał prawej nogi), więc on miał prawo o takich rzeczach decydować. Dlatego byliśmy tam tylko 8 miesięcy. Powiedzieli nam, żebyśmy sobie szukali jakiegoś pomieszczenia. Szukaliśmy, ale wszystkie domy w okolicy były bez okien, bez drzwi, bez podłóg, kompletnie rozszabrowane, często nawet z wozu nie schodziłam, bo z daleka było widać, że nie ma sensu. No i końcu kupiliśmy dom, w Kobylnicy, bo już się przyzwyczailiśmy do tego, że miasto jest blisko. Daliśmy 30 tys. złotych. Mieliśmy trochę pieniędzy, które przywieźliśmy z rodzinnego domu. Mieszkaliśmy tam z Polakami, mieliśmy osobne wejścia.
3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?: Ta nasza część domu służyła tym ludziom za chlew, tam były króliki, kury, no chlew był, musieliśmy to wszystko uporządkować. Do dziś mieszka w tym domu siostry córka. Nie powiem, państwo dawało nam prawo na dom, ale wszystko było w takiej ruinie, że trzeba było bardzo dużo pieniędzy na remont, dlatego zdecydowaliśmy się na kupno domu.
4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?: Początkowo tak. Na każdym kroku było: „banderowcy, Ukraińcy, Polaków rżnęli…”. To od ludzi. Natomiast władze odnosiły się do nas przychylnie.
5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?: Najpierw chodziliśmy do polskiego kościoła. Raz poszliśmy też do cerkwi prawosławnej. Z czasem w kościele św. Jacka zaczęły się greckokatolickie msze. Pamiętam, że z Koszalina dojeżdżał ksiądz Pyrczak. Potem, gdy umarł, byłam na jego pogrzebie.
6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?: Tato umarł w 1964 roku (rocznik 1888), a mama w 1966 roku. W czasie I wojny światowej tato był w austriackim wojsku. Dostał się do niewoli rosyjskiej. Był w Rosji przez 5 lat. Najpierw siedział w obozie. Cóż, opowiadał, że karmili dobrze, grali w karty. Potem kazali zgłaszać się do pracy. Tato został furmanem, woził dziedziczkę na stację kolejową. Opowiadał, że nigdy nie jeździł nocą z powodu wilków. Krążyła w tych stronach historia o śmiałku, którego w nocy napadły wilki i potem znaleźli tylko stopy w butach. Tato mówił, że dobrze mu tam było, w tej Rosji.

Wyjechałam do Anglii w 1974 r. z małą torbą. Tyle majątku przywiozłam. Czy jestem zadowolona, że wyjechałam? Raczej tak. Do tego czasu nie byłam zamężna, gdyż po wojnie i czystkach brakowało mężczyzn. Sami staruszkowie we wsi zostali. Wyjechałam dzięki temu, że w Anglii mieszkał brat cioteczny. Napisał, czy nie chciałabym wyjechać do Anglii, wysłał zdjęcie swego kolegi, którego znał jeszcze z wojska, ten kolega, o 10 lat starszy ode mnie, szukał żony. Wyjechałam więc i wyszłam za niego za mąż. Mąż pochodził z Ukrainy, ze Starych Kut. Był w SS-Galicja. Nie mieliśmy dzieci.

W Polsce pracowałam 23 lata, a tu tylko 6 lat, ale mam wyższą emeryturę od tej polskiej. W Kobylnicy pracowałam przez 8 miesięcy jako listonoszka, a potem w Słupsku w fabryce maszyn rolniczych (fabryka maszyn i narzędzi rolniczych).
7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?: brak danych
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: ----------
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?: brak danych
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: ----------
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?: Nie.
E. KONTAKTY Z UPA
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?: Nie.
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):? Nie było. Koło naszej wioski nie było lasów, nie było więc i partyzantów.
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?: Pozytywny.
3.1 Miałem kontakt z UPA: Moja siostra raz nakarmiła dwóch upowców, którzy spali w naszej stodole.
3.2 Byłem członkiem UPA: Nie.
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie): Nie.
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA: Nie.
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?: Nie.
5. Czy był Pan/Pani więziony?: Nie.
F. INNE ZAGADNIENIA
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne: ----------
2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?: Tak, kilkakrotnie, ale jeździłam już stąd, z Anglii. W Poździaczu miałam znajomych wśród tych, którzy wrócili do swojej wioski. W 1947 r. nie wysiedlili rodziców ojca, może dlatego, że byli już w podeszłym wieku. Z czasem do nich przyjechała z „ziem odzyskanych” synowa.
3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?: W 1946 r. wywieźli moje dwie ciotki, że tak powiem, do Rosji. Maria i Ksenia, to były siostry ojca. Ojca jakoś nie wciągnęli na listę. Z tego co wiem, listę przygotowywał wójt, czy ktoś z miejscowych władz. A potem oni powiedzieli, że ci ludzie zgłosili się dobrowolnie, co nie było prawdą, bo kto chce porzucać własne gniazdo?
4. Co w życiu było najważniejsze?: Cóż, przed wojną dobrze było, zajmowaliśmy się gospodarstwem. Nie będę ukrywała, środków finansowych to zawsze brakowało, gdyż Polacy obciążyli nas wysokimi podatkami, kontyngenty trzeba było zdawać, ale, jak się to mówi, pchaliśmy biedę do przodu.
5. Dlaczego Was przesiedlili?: Powiem panu, z powodu Świerczewskiego. Do 1947 r. to się tak wałkowało, mieli wysiedlać, nie mieli, a jak zabili Świerczewskiego, to od razu całą wioskę wysiedlili. Potem się dopiero okazało, że to sami Polacy go zabili. Do dziś mam żal do nich za akcję „Wisła”.
G. UWAGI
1. Dodatkowe informacje: Ankietę opracował Roman Kryk



 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta українська
A. ОСНОВНІ ДАНІ
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Г. НОВЕ МІСЦЕ
Д. КОНТАКТИ З УПA
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
 
A. ОСНОВНІ ДАНІ
1. Дата анкетування: 10.04.2011 2. Номер анкети: 0168
3. Прізвище, ім’я, по-батькові: Федюк Катерина, уроджена Сомоїл, дочка Стефана та Ксені

Лондон
Wielka Brytania – Великобританія – Great Britain
4. Дата народження: 02.11.1921 5. Місце народження: Поздяч, повіт Перемишль, воєводство Ряшів.
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
1.1. Місце проживання до переселення: Поздяч, повіт Перемишль, воєводство Ряшів.
1.2. Місце проживання до переселення: ----------
2. Вік на момент переселення: 26 3. Віросповідання: Греко-католицьке.
4. Кількість людей в родині на момент переселення: Батько Стефан, мати Ксеня, сестри Анна та Марія.
5. Скільки осіб лишилося: 0 6. Скільки осіб переселено: 5
7. Скільки осіб пропало безвісти: Брат Микола. Йому було 17, коли забрали його на войну. Загинув десь в Карпатах.
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі: Поляків в нас не було. Були жиди – 4 родини. 9. Стан відносин з ними: Нормальний.
10. Опишіть залишений Вами маєток: Це було повноцінне господарство. Дерев’яний дім вкритий черепицею, побудований після І світової війни. Стодола вкрита бляхою, стайня під черепицею, близько 10 морґів землі.
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
1. Коли Вас вивезли? В травні 1947 р. 2. Коли Вас привезли? Вцілому ми їхали близько 2 тижні, в тому один тиждень фірами до Пшеворська (Переворська).
3.1. Маршрут переїзду: Поздяч – фіри – Пшеворськ (Переворськ) – потяг – Слупськ – фіри – Кобильниця.
3.2. Маршрут переїзду: Коли ми їхали фірою, то я мусила гальмувати в той час, коли фіра котилася з пагорба, я таким чином допомагала коням стримувати вантаж. В нас вдома мене вважали, ну, знаєте, такою фізично сильнішою. Потягом ми прибули до Слупська, а далі ми опинилися в Кобильниці. Тоді казали Кобильниця Слупська, або Кобильниця біля Слупська, тому, що до вокзалу в Слупську було всього-навсього кілометр.
4. Чи Ви знали куди їдете? Ми їхали в незнане. Вигнали нас на дорогу, ціле село і відразу, на наших очах, поляки, яких я не знала, почали заходити в наші хати. Ми їхали в колоні, ціле село. Ночували на перинах під фірами. З нами було військо польське. В Пшеворську (Переворську) нас завантажили у вагони. У вагоні були три родини, в одній половині люди, в другій корови та коні. Ця третя родина, це було лише двох мужчин, родина вуйка нараховувала три особи, а нас було п’ятеро. Десь через тиждень нас привезли до Слупська. Можливо, наша доля була б дещо іншою, проте сталося так, що в дорозі захворів наш кінь і треба було його негайно лікувати, тому ми просили, щоб нас вивантажили в Слупську.
5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони? Тіточна сестра Анна Наконечна, уроджена – Чиснок. Поляк, який поселився в її хаті написав, що хоче її продати. Вона написала у свою чергу до брата до Англії: „Поляк продає нашу господарку (господарство)”. Брат передав гроші і таким чином вони повернули собі свою господарку. Це було в 1980-их рр.
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?: ----------
6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?: Щож, ми взяли найнеобхідніші речі: пашу (корм) для худоби, перини, одяг.
6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?: ----------
6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?: Ні.
6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?: Світлини. Фіра, два коні, корова.
7. Які з них збереглися? Світлини.
8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею? Копії світлин.
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли? Ні.
Г. НОВЕ МІСЦЕ
1. Куди Вас переселили? Спрямували нас до Кобильниці біля Слупська.
2. Які умови Вам надали? Ми жили разом з поляком, який поселився в гарному понімецькому будинку. Проте він нас не хотів, пояснював, що в нього є син, який буде женитися, тому нам місця не вистачить. Це був інвалід з війни (не мав правої ноги), тому він мав право вирішувати такі питання. Через це ми там перебували лише 8 місяців. Сказали нам, щоб ми собі пошукали серед залишених німцями хат інше приміщення. Ми шукали, проте у всіх навколишніх будинках бракувало вікон, дверей, підлог, вони були повністю сплюндровані, бувало, я навіть з фіри не сходила, бо здалеку було видно, що сенсу нема. Врешті-решт ми купили будинок в Кобильниці, оскільки вже звикли були до того, що місто поруч. З нас взяли 30 тисяч злотих. В нас було трохи грошей, які ми привезли з рідного дому. Ми там жили разом з іншою польською родиною, у нас були окремі вхідні двері.
3. Яку картину Ви побачили на новому місці? Частина будинку, яку ми купили, раніше служила тим людям за хлів, там були крілі, кури, ну, звичайнісінький хлів, нам довелося все це упорядкувати. До сьогодні живе там дочка сестри. Не скажу злого слова, держава гарантувала нам право до безкоштовного приміщення, проте все довкола було в такій руїні, що треба було дуже багато грошей для ремонту, тому ми вирішили купити щось, що знаходилося в кращому стані.
4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці? На початку так. Повсюдним було: „бандерівці, українці, поляків різали...”. Це ми чули від людей. Натомість влада ставилася до нас прихильно.
5. Де і коли ви почали відвідувати церкву? На початку ми ходили до польського костела. Один раз ми також пішли до православної церкви. Згодом в костелі св. Яцека почали правити греко-католики. Пам’ятаю, що з Кошаліна приїжджав отець Пирчак. Коли він потім помер, я ходила на його похорон.
6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних? Батько помер в 1964 році (він 1888 року народження), а мати в 1966 році. Під час І світової війни батько був в австрійському війську. Попав в російський полон. Перебував в Росії 5 років. Спершу його утримували в таборі. Щож, розповідав, що годували добре, грали в карти. Потім казали подаватися на роботу. Батько став фірманом, возив дідичку на залізничну станцію. Розповідав, що ніколи не їздив вночі через вовків. В тих краях люди розповідали тоді історію про відчайдуха, якого вночі напали вовки і потім знайшли лише ступні в чоботах. Батько казав, що йому добре було в тій Росії.

Я емігрувала до Англії в 1974 р. Зі мною була маленька торба (сумка). Аж стільки маєтку я привезла! Чи я задоволена, що виїхала з Польщі? Скорше всього – так. До виїзду я не була замужем, тому, що після війни та всяких чистках бракувало мужчин. Одні дідугани в селах позалишалися. Я змогла емігрувати завдяки тому, що в Агнлії жив мій тіточний брат. Написав якось, чи не хочу виїхати до Англії, прислав світлину свого колеги, якого знав ще з армії, цей колега був на 10 років старший від мене, шукав дружини. І так ось я поїхала та вийшла за нього замуж.

Чоловік походив з України, зі Старих Кут. Був в СС-Галичина, дивізійник. У нас не було дітей.

В Польщі я пропрацювала 23 роки, а тут лише 6, проте маю вищу пенсію від польської. В Кобильниці 8 місяців я була листоношею, а згодом, в Слупську, я працювала на заводі рільничої техніки (завод машин та рільничого обладнання).
7. Ваші діти знають українську мову?
7.1. Так - Де вивчили? ----------
7.2. Ні - Чому? ----------
8. Ваші онуки знають українську мову? немає відповіді
8.1. Так - Де вивчили? ----------
8.2. Ні - Чому? ----------
9. Чи є у Вас світлини нового місця? Ні.
Д. КОНТАКТИ З УПA
1.1. Чи в селі були криївки УПА? Ні.
1.2. Чи в селі були криївки УПА? Не було. Біля нашого села не було лісів, а отже – не було також партизанів.
2. Яке Ваше ставлення до УПА? Позитивне.
3.1 Я контактував з УПА: Моя сестра один раз нагодувала двох упівців, які ночували в нашій стодолі.
3.2 Я був у складі УПА: Ні.
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно): Ні.
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА: Ні.
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням? Ні.
5. Чи перебували Ви під арештом? Ні.
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Звичаї втраченої батьківщини: ----------
2. Чи відвідували Ви свою батьківщину? Так, декілька разів, проте я їздила вже звідси, з Англії. В Поздячі у мене були знайомі серед тих, які повернулися після акції „Вісла”. В 1947 р. не переселили батьків мого батька, може тому, що вони були в похилому віці. Згодом до них з „відздобутих територій” (колишні німецькі землі, які після війни приєднано до Польщі – Фундація „ЖД”) приїхала невістка.
3. Чому ви не виїхали в Україну? В 1946 р. вивезли моїх двох тіток, до Росії (СССР) вивезли. Марія та Ксеня, це були сестри батька. Батька якось не записали до виїзду. З того, що знаю, список людей, які підлягають переселенню готував війт, чи хтось з місцевої влади. А потім поляки сказали, що ці люди поїхали добровільно, що було брехнею, оскільки хто захоче добровільно покидати рідне гніздо?
4. Що в житті було головне? Що сказати... Перед війною добре було, ми займалися господаркою (господарством). Не стану приховувати – фінансових засобів завжди бракувало, тому, що поляки нас обклали високими податками, контингенти треба було здавати, проте, як кажуть, ми пхали біду перед себе.
5. Чому Вас переселили? Я вам скажу, через Сьвєрчевського. До 1947 році перемінно то з’являлися, то заникали чутки про те, що будуть нас виселяти, а коли загинув Сьвєрчевський, тоді зразу ціле село вигнали. Тільки згодом виявилося, що його ті ж поляки убили. Я до поляків і нині маю жаль через акцію „Вісла”.
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Інше: Анкету підготував Роман Крик.
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta english
A. MAIN DETAILS
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
C. RESETTLEMENT
D. THE NEW PLACE
E. CONTACTS WITH UPA
F. ADDITIONAL INFORMATION
G. INFORMATION
 
A. MAIN DETAILS
1. Application Date: 15.07.2011 2. Application Reference Number:
3. Surname, Name, Paternal Name: brak


4. Date of Birth: 15.07.1909 5. Place of Birth:
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
1.1. Place of Residence before deportation:
1.2. Place of Residence before deportation (information):
2. Age at time of deportation: 3. Religion: dark
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
5. Number of family members left: 6. Number of family members deported:
7. Of which went missing:
8. Number of people of different nationalities resident in the village? 9. Inter-ethnic relations could be considered?
10. List your lost assets/property:
C. RESETTLEMENT
1. When were you deported? 2. When did you arrive?
3.1. Deportation Itinerary:
3.2. Deportation Itinerary (information):
4. Did you know where you were being deported to?
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
6.5. What personal items did you take with you - Other:
7. Of these items, what is left?
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
D. THE NEW PLACE
1. Where did they deport you to?
2. What amenities were you granted?
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
4. Did you encounter any persecution?
5. Where & when did you start going to church?
6. How did your children fare?
7. Do your children know Ukrainian?
7.1. Yes - Where did they learn it?
7.2. No - Why?
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
8.1. Yes - Where did they learn it?
8.2. No - Why?
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
E. CONTACTS WITH UPA
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
2. What is your view of UPA?
3.1 I contacted UPA:
3.2 I was part of UPA:
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
3.4 Were any of your family in UPA?
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
5. Were you ever arrested?
F. ADDITIONAL INFORMATION
1. Lost customs/traditions of your homeland:
2. Have you visited your homeland?
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
4. What was your priority in life?
5. Why were you deported/resettled?
G. INFORMATION
1. Information

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.


Na tę chwilę brak jest w bazie zdjęć
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
Wspomnienia


Na tę chwilę brak jest w naszej bazie wspomnień osoby, której ankieta dotyczy.

 
do góry ↑
Pliki


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
VIDEO






„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2018

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
826 930
Dziś:
Днесь:
53