|
PUBLICYSTYKA
|
|
Publicystyka - Zdaniem Historyków i Publicystów
|
|
W tej części zamieszczamy, naszym zdaniem, najlepsze i najbardziej obiektywne prace historyków i publicystów na temat historii i dnia dzisiejszego Ukraińców w Polsce.
|
|
Data artykułu: 2013-11-06
|
|
|
WERSJA W J.POLSKIM
|
|
Tymoteusz Hawałko-«Szepel» (wersja tylko ukraińska)
|
|
Gazeta "Hołos z-nad Buhu"
|
|
|
|
Wołodymyr Moroz
|
|
|
|
|
|
WERSJA W J.UKRAIŃSKIM
|
|
do góry ↑
|
|
Тимотей Гавалко-«Шепель»
|
|
Газета «Голос з-над Бугу»
|
|
Однією із маловідомих сторінок історії визвольної боротьби ОУН і УПА в нашому краю є діяльність Тимотея Гавалка, старшого булавного УПА, який у 1945–1947 рр. виконував обов’язки заступника командира підвідділу «Галайда 2» і був одним із найбільш помітних повстанців, які діяли на Грубешівщині та Підляшші.
|
|
Володимир Мороз
|
|
http://golossokal.com.ua/gytjevi-istorii/timotej-gavalko-shepel.html
|
Тимотей (Тимофій, Тимко) Петрович Гавалко народився 28 лютого 1924 р. в с. Пархач Сокальського повіту (тепер с. Межиріччя Сокальського р-ну Львівської обл.). Закінчив народну школу в рідному селі, відтак навчався у Сокальській СШ № 1 (1939–1941 рр.) та у 5 і 6 класах Сокальської гімназії (1941–1943 рр.). Від 1941 р. належав до Юнацтва Організації Українських Націоналістів.
Із творенням на північній Львівщині відділів Української Повстанської Армії, 5 травня 1944 р. Т. Гавалко вступив на службу в УПА, де користувався псевдонімом «Шепель» («Шепіль»). Невдовзі був скерований у старшинську школу «Олені 2», яка діяла у липні-жовтні в Карпатах – на Сколівщині та Долинщині. Закінчив навчання 22 жовтня із ступенем старшого вістуна (сержанта), що було затверджено наказом крайового військового штабу УПА-Захід ч. 9/44 від 25.11.1944 р.
Скерований на Львівщину, отримав призначення до сотні «Галайда 2», якою керував Григорій Шклянка-«Куліш» (уродженець с. Поториця). За наказом командування УПА у квітні 1945 р. сотня «Галайда 2» перейшла через радянсько-польський кордон на т. зв. Закерзонння, на Любачівщину. Тут Г. Шклянка-«Куліш» був тяжко поранений у бою і за кілька днів помер. Новий командир, Адам Біда-«Ворон», теж випускник школи «Олені 2», призначив Т. Гавалка-«Шепеля» своїм заступником і одночасно політвиховником сотні. Відділ «Галайда 2», який на той час нараховував 120 вояків, вирушив у рейд на Підляшшя.
«Ворон», намагаючись підняти дисципліну у відділі, налаштував проти себе значну частину командирів та стрільців. В дорозі, під час постою на колонії Тихобіж біля міста Грубешова, 18 червня 1945 р., на вечірній збірці перший ройовий першої чоти, ст. віст. Петро Криворучко-«Грабовий» кількома пострілами з пістолета вбив сотенного «Ворона», вважаючи, що той заведе відділ на погибель. Революційний трибунал розглянув справу і засудив на кару смерті «Грабового», а також його співучасника ст. віст. Дмитра Косила-«Медведя». Вирок виконано.
З метою збереження відділу і повернення боєздатності, його невдовзі розділено на дві частини. Одну, чисельністю бл. 50 осіб, очолив булавний Василь Краль-«Чавс». Він отримав наказ провести рейд на Підляшшя. Інша частина, чисельністю до 70 осіб, під командуванням Василя Панаса-«Сивого», повернулася на Львівщину. Так виник прецедент, коли одночасно існували два підвідділи УПА з однаковою назвою «Галайда 2», причому один діяв на Львівщині, на терені ВО «Буг», а інший – на Закерзонні, у ВО «Сян».
В. Краль-«Чавс» із підлеглим йому відділом, в якому Т. Гавалко-«Шепель» був заступником командира і одночасно чотовим, 15 серпня вирушив у рейд з Любачівщини на Підляшшя. Туди повстанці прибули на початку вересня і перебували більше півтора місяця, ведучи пропагандистську працю серед українського та польського населення. В кінці жовтня вирушили назад і 6 листопада 1945 р. прибули до с. Ліски (колишнього Сокальського повіту, тепер Грубешівський повіт Люблінського воєводства, Польща). За 83 три дні рейду повстанці подолали майже 550 км.
Відпочивши після рейду і перезимувавши, відділ «Чавса» навесні 1946 р. взявся до активної бойової діяльності. Зокрема, 10 квітня проведено вдалу засідку на військову автомашину на шосе Угнів-Белз. Ворожі втрати склали 12 вбитих, зокрема поручник Війська польського і лейтенант МВД. Сотня також взяла участь в спільному наскоку на м. Грубешів 27-28 травня 1946 р., здійсненому УПА та польською підпільною організацією «Вольносць і Нєзавіслосць» (наступниця АК – Армії Крайової). Тоді повстанські відділи «Галайда 2», «Вовки 2» та «Вовки 3», загальною чисельністю 120 вояків, атакували приміщення залоги радянського МВД, знищивши понад 63 ворогів.
Наказом командира ВО «Буг» ч. 21 від 5 вересня 1946 р. «Шепель» був підвищений до ступеня старшого булавного (старшина) із датою старшинства 22.01.1946 р.
Влітку 1946 р. підвідділ «Чавса» нараховував 48 вояків. Невдовзі він вирушив у другий рейд на Підляшшя. В цьому марші взяли участь 3 рої по 12 вояків плюс 6 осіб в почоті командира. Т. Гавалко-«Шепель» на той час виконував обов’язки бунчужного сотні (посада, аналогічна старшині роти). 4 серпня 1946 р. повстанці з околиць с. Ульгівок (тепер Томашівський повіт Люблінського воєводства) вирушили на північ, і на початку вересня знову дійшли до околиці Білої Підляської та Бреста. Загалом, із зворотньою дорогою, маршрут рейду склав близько 500 км. У жовтні 1946 р. підвідділ «Галай-да 2» повернувся у південно-західну частину Грубешівського повіту і східну частину Томашівського повіту, де діяв до початку акції «Вісла».
Навесні 1947 р. «Шепель», крім обов’язків бунчужного, виконував функції політвиховника і вів усю канцелярію підвідділу «Галайда 2». На той час підвідділ нараховував, за різними даними, 48-51 стрільців, які входили до чотирьох роїв (відділень). При 1 і 2 роях перебували командир підвідділу «Чавс» і чотовий Степан Джура-«Ручай», при 3 і 4 роях – бунчужний «Шепель».
Знову на Підляшшя «Шепель» із роєм із підвідділу «Галайда 2» прибув у середині липня 1947 р. Завданням було підготувати можливі місця постоїв для керівництва, яке сюди могло перебратися після виселення з інших теренів. Крім того, 10 серпня Т. Гавалко з підлеглими роззброїли в с. Линів станицю польських стрибків (ОРМО – «Охотніча резерва міліції обивательскєй»). Після 16 серпня «Шепель» повернувся на Грубешівщину, несучи, зокрема, пошту від керівника Підляського надрайону «Левада» Івана Шамрика-«Чуба» – «Мирослава».
Восени 1947 р. «Шепель» з роєм знову прибув на Підляшшя. В кінці жовтня сюди перебрався окружний провідник ІІІ округи Євген Штендера-«Прірва». Він очолив кілька місцевих та прибулих підпільних груп, які тут перебували, зокрема і ту, якою керував Т. Гавалко.
За розпорядженням «Прірви» 10 грудня дев’ятиособова група на чолі із «Шепелем» та колишній командиром боївки СБ надрайону «Лиман» Володимиром Мельничуком-«Ясенем» вирушила в напрямку на Сєдльцє та Соколів Підляський і далі у Східну Прусію.
Загинув Т. Гавалко 2 січня 1948 р. в с. Мунтово (тепер Мронґовський повіт Вармінсько-Мазурського воєводства, Польща). Під час бою з групою польських органів безпеки впало 7 повстанців: Тимотей Гавалко-«Шепель», бул. Володимир Мельничук-«Ясень», Михайло Ярема-«Блакитний», Славомир Парфома-«Кривоніс»”, стр. Василь Сторонярський-«Зайчик»,ст. стр. Василь Турко-«Запорожець» (зі с. Прусинів, тепер с. Низи на Сокальщині) і ст. стр. Михайло Ралько-«Вірний». За деякими відомостями, вони пострілялися у безвихідній ситуації, після невдалої спроби прориву. Ще двоє підпільників – Григорій Федура-«Кучерявий» та ст. стр. Василь Біда-«Лис» – зуміли вирватися. З ворожого боку один міліціянт загинув, інший, важко поранений, помер у лікарні.
Кому відомі подробиці життя і діяльності Тимотея Шепеля, зокрема, має його фото, просимо писати на електронну адресу mrz@ukr.net
|
|
Na tę chwilę brak jest w bazie video do danego artykułu.
|
do góry ↑
|
|
Fotografie
|
|
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.
|
Na tę chwilę brak jest w bazie zdjęć
powiązanych z niniejszym artykułem.
|
|
Na tę chwilę brak jest w bazie plików powiązanych z niniejszym artykułem.
|
|
|
