Historia soroczki

Soroczka (na zdjęciu pod tekstem) została wykonana przez Marię Kaczmar z domu Romanko (urodzona w 1897 roku w Kobylnicy Wołoskiej) na przełomie lat 1925/26. Pani Maria przez wiele lat występowała w wyszywanej soroczce na scenie w Kobylnicy Wołoskiej a także w niej uczęszczała do cerkwi. Pod koniec lat 1930 podarowała ją córce Marcie (urodzona w 1915 roku), która była obdarzona pięknym głosem i w owej soroczce śpiewała w chórze w Kobylnicy, którym dyrygował pan Łewko wraz ze swoją asystentką Katarzyną Maślij.

W 1946 roku władze polskie rozdzieliły rodzinę pani Marii Kaczmar, która wraz z piątką swoich dzieci została wywieziona do sowieckiej Ukrainy. Natomiast jej dwie córki Marta i Kasia (ur. 1937 rok) uniknęły wywózki (w tym czasie przebywały w innej wsi). W 1947 roku w ramach akcji «Wisła» zostały deportowane do Jasieńca, województwo olsztyńskie.

W 1948 roku Katarzyna Kaczmar rozpoczęła naukę w szkole podstawowej w Żabince, w której zajęcia lekcyjne prowadziła wspomniana Katarzyna Maślij (więzień COP w Jaworznie od czerwca 1947 do stycznia 1948 roku). Pani Maślij, mając duże doświadczenie z Kobylnicy, zorganizowała w szkole w Żabince dziecięcy zespół pieśni i tańca, który w latach 1948/52 zdobył wiele ważnych nagród i wyróżnień na terenie całej Polski. W zespole występowała w owej soroczce młoda Kasia, kontynuując tradycję mamy i starszej siostry.

W grudniu 2015 roku pani Katarzyna Prokopczuk udzieliła Fundacji "Losy Niezapomniane" wywiadu, opowiadając ze łzami w oczach historię swojej najbliższej rodziny, którą tak brutalnie rozdzieliły polskie władze komunistyczne. "Jedynie ta soroczka łączyła mnie z mamą, której już nigdy nie spotkałam.

(Przygotował Andrzej Kryk)

Na zdjęciu Katarzyna Prokopczuk z d. Kaczmar, ur. w 1935 roku w Kobylnicy Wołoskiej. Zdjęcie zrobiono w Jasieńcu, woj. warmińsko-mazurskie w 2015 roku."

Історія сорочки

Сорочка (світлина під текстом) виготовлена Марією Качмар з д. Романко (народилася 1897 року в Кобильниці Волоській на Перемищині) на зламі 1925/26 років. Пані Марія чимало років виступала у ній на кобильнецькій сцені, зодягала на відправу у церкві. На схилі 1930 років подарувала її дочці Марті (нар. 1915 року), обдаровану прекрасним голосом. Марта виступала у ній в хорі під управлінням пана Левка та його асистенки п. Катерини Маслій.

1946 року польська влада розділила сім’ю п. Марії Качмар, разом з п’ятьма дітей її видворили в совєтську Україну. У той самий час її дочки, Марта та Кася (нар. 1937 р.), уникнули вигнання (перебували в іншому селі). 1947 року в рамках операції «Вісла» вони були депортовані до Ясєньца в ольштинському воєводстві.

В 1948 році Катерина Качмар стала навчатися в початковій школі в Жабінце (Жабінці), де учителькою була згадана Катерина Маслій (в’язень табору для українців у Явожні з червня 1947 до січня 1948 року). Пані Маслій, набувши чимало досвіду ще у рідній Кобильниці Волоській, організувала в школі в Жабінці дитячий тонцювально-вокальний колектив, який в роках 1948/52 здобув багато важливих нагород та призів на території Польщі. В колективі виступала в цій же сорочці молода Кася, продовжуючи таким чином традицію встановлену мамою та старшою сестрою.

В грудні 2015 року п. Катерина Прокопчук зустрілася з представниками Фундації «Живі Долі». Зі сльозами в очах розповіла про історію своєї сім’ї, брутально розділеної польською комуністичною владою. «Мене з мамою зв’язувала лише ця сорочка, після 1946 року я її вже ніколи не зустріла.»

(Підготував Андрій Крик)

На світлині Катерина Прокопчук з д. Качмар, нар. 1935 р. в Кобильниці Волоській. Світлину відзнято в Ясєньцу, воєводство вармінсько-мазурське (Польща) в 2015 році."