Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PROJEKTY - Ukraińcy
cień
Wersja: PL UA EN
Losy Niezapomniane wysiedlonych w ramach AKCJI „WISŁA”

Świadectwa przesiedleńców - szczegóły...
cień
Ankieta (0116)
Kupicz Jan
ur. 11.02.1930
Ruda Żurawiecka, powiat Rawa Ruska
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [wspomnienia] [pliki do ankiety] [video do ankiety]
Ankieta w j.polskim
A. METRYKA ANKIETY
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
C. PRZESIEDLENIE
D. NOWE MIEJSCE
E. KONTAKTY Z UPA
F. INNE ZAGADNIENIA
G. UWAGI
 
A. METRYKA ANKIETY
1. Data wywiadu: 10.10.2010 2. Numer kolejny: 0116
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu: Kupicz Jan

Giżycko
Polska-Польща
4. Data urodzenia: 11.02.1930 5. Miejsce urodzenia: Ruda Żurawiecka, powiat Rawa Ruska
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem: Ruda Żurawiecka, powiat Rawa Ruska (od 1945 roku Tomaszów Lubelski)
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):
----------
2. Wiek w trakcie przesiedlenia: 17 lat 3. Wyznanie: Grekokatolickie.
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem: 5 osób
5. Ile osób zostało na miejscu: 0 6. Ile osób przesiedlono: Trzy osoby, ojca i mnie aresztowano.
7. Ile osób zaginęło: Mój brat Włodzimierz (miał 21 lat). Był członkiem UPA, zginął w walce z milicją, która przybyła do wsi Zatyle (gm. Lubycza Królewska) i zajmowała się grabieżą wśród rodzin ukraińskich.
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi: 22 rodziny polskie,5 żydowskich. 9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi? Normalne.
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny: Dom drewniany kryty dachówką, zbudowany w 1938 roku, stodoła drewniana, szopa drewniana, obora murowana kryta dachówką, świeżo wykopana studnia, około 5 ha ziemi, ogród przy którym rosło ponad 100 sztuk dorodnych sosen, 5 jabłoni i 10 śliw.
C. PRZESIEDLENIE
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono? (Rodzina) 25.06.1947 (mnie aresztowano 20.06.1947) 2. Kiedy Panią/Pana przywieziono? Rodzina 30.06.1947, ja na wiosnę 1953 r.
3.1. Trasa przejazdu: Ruda Żurawiecka - Bełżec - Lublin - Olsztyn - Giżycko - Węgorzewo - Steinwalde (po niedługim czasie nazwę zmieniono na Piłaki Wielkie), woj. Olsztyn
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony): ----------
4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie? Nie.
5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony? Nie.
6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE: Nic, gdyż wojsko polskie często nawiedzało nasz dom, co chcieli rabowali i niszczyli wszystko, co tylko znaleźli w chałupie. Pewnego dnia przybył oficer z żołnierzami, zabrali mamie buty, przewrócili ją na ziemię i siłą zdarli.
6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU: Nic, WP zrabowało konia, a drugiego (młodego, 2-letniego) zabrał sąsiad, Niedużak Michał (Polak). Cały sprzęt rolniczy pozostał na podwórku, gdyż nie było jak zabrać.
6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE: Ubrania, które były na mamie i dwóch braciach, naczynia kuchenne.
6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY: Żadne.
6.5. Przywiezione przedmioty - INNE: Worek ziemniaków, worek mąki, dwa tłumoki i to wszystko. Przydzielony przez wojsko przewoźnik nie chciał więcej rzeczy brać, mówił, że koła wozu są słabe i połamią się. Specjalnie to robili, żeby pozostawione rzeczy zabrać sobie. Po opuszczeniu gospodarstwa wpadali sąsiedzi-Polacy i rabowali wszystko, co zostało.
7. Które z nich zachowały się do dziś?: Świadectwa szkolne.
8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?: Z tych rzeczy nie posiadam już nic.
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?: Nie.
D. NOWE MIEJSCE
1. Dokąd Państwa przesiedlono?: Wieś Steinwalde (Piłaki Wielkie), gmina Kuty, powiat Węgorzewo.
2. Co Państwu przydzielono?: Dom, w którym już mieszkały trzy rodziny, moją matkę z młodszymi synami dołączono tam na czwartego. Wszyscy musieli zmieścić się w dwóch pokojach i jednej kuchni i tak żyli przez dwa lata (4 rodziny!). Pokazano im pola-odłogi dookoła domu, powiedzieli: róbcie gdzie chcecie. Po wyjściu z więzienia w 1953 r. trzy razy zmienialiśmy miejsce zamieszkania.
3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?: Część domu miała ściany popękane, nie było drzwi i okien, dach podziurawiony i przechylony (przy opadach przeciekał). Do tego wrogo nastawiony osadnik z Suwałk, który wykorzystywał nas przy pracach polowych.
4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?: Bardzo duże. Prześladowano nas na każdym kroku pod względem języka, podsłuchiwano wieczorami pod oknem. W więzieniu (1947-1953) osobiście mnie przerzucano z celi do celi, gdzie umieszczano kapusiów, a ci prowokowali rozmowy na temat wojny, chcieli wiedzieć, co myślę. Pewnego dnia posadzili mnie do celi pojedynczej, dziewięć miesięcy tam siedziałem i w końcu doprowadzono mnie do takiego stanu, iż zdecydowałem się na popełnienie samobójstwa.
5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?: Po wyjściu z więzienia w Sztumie, w miesiącu październiku 1953 r. dostałem pracę w cukrowni Kętrzyn i już na święta Bożego Narodzenia w tymże 1953 r. wraz z kolegą Michałem Tuz pojechałem do Chrzanowa do cerkwi, gdzie nabożeństwo odprawiał o. Mirosław Ripecki. Do cerkwi było 80 kilometrów. W 1961 roku braliśmy ślub również w Chrzanowie.
6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?: Ze względu na moje przeżycia starałem się dzieci wychować w duchu swoim i stworzyć im warunki do godnego życia. Mamy trzy córki, wszystkie pokończyły studia. 1. Hala jest doktorem nauk medycznych. 2. Ola - stomatologiem, prowadzi swój zakład. 3. Ania jest magistrem, pracuje po linii medycznej. Każda posiada swój dom i swoje auto, a co najważniejsze, każda ma męża Ukraińca, grekokatolika i z dyplomem magistra. Mamy 3 wnuczki i 2 wnuków, wszyscy rozmawiają po ukraińsku, uczęszczają do cerkwi i na lekcje religii ukraińskiej.
7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?: Tak.
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: Od rodziców i uczęszczały na lekcje ukraińskiego w szkole.
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?: Tak.
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: Pod naszym wpływem i tłumaczeniem córki zięciowie zwracają się do swoich dzieci (a naszych wnuczków) po ukraińsku. Każde z wnucząt do nas, dziadków, też zwraca się tylko po ukraińsku, choć w domu częściej mówią po polsku.
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?: Posiadamy.
E. KONTAKTY Z UPA
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?: Tak.
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):? ----------
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?: Pozytywny.
3.1 Miałem kontakt z UPA: Tak.
3.2 Byłem członkiem UPA: Tak.
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie): Tak.
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA: Brat Włodzimierz i ja.
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?: Miałem długą broń i pistolet TT.
5. Czy był Pan/Pani więziony?: Złapano mnie podczas obławy. Akurat ukrywałem się w polu, gdy przypadkiem natknąłem się na tyralierę. Tego dnia, tj. 20.06.1947 aresztowano mnie. Żołnierze polscy dotkliwie mnie pobili, a następnie przekazali do UB w Tomaszowie Lubelskim, gdzie również katowano mnie aż w końcu zawieziono do Jaworzna, a następnie do sądu w Krakowie.
F. INNE ZAGADNIENIA
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne: Ciężkie dzieciństwo, ale także wiele radosnych dni, wśród nich udział w przedstawieniu "Swatannia na Honczariwci", coroczne świętowanie urodzin Tarasa Szewczenki, deklamowanie wierszy. Tradycje świąt Bożego Narodzenia i Świąt Wielkanocnych.
2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?: Od 1956 roku prawie co roku bywamy w swoich rodzinnych stronach. Przeważnie jeździliśmy z rodzicami (dopóki żyli), odwiedzaliśmy grób dziadków i brata, który zginął w walce z komunistyczną milicją w listopadzie 1944 roku we wsi Zatyle, gm. Lubycza Królewska.
3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?: Dlatego, że Rodzice bardzo cenili gospodarstwo, którego dorobili się ciężką pracą, zbudowali dom mieszkalny, oborę. Uważali, że żyją na własnej ziemi, a myśl o tym, aby opuścić strony rodzinne, własną ziemię, rzucić wszystko i jechać do Związku Radzieckiego, wzbudzała strach i lęk. Również ulegali namowie UPA, która odradzała wyjazd.
4. Co w życiu było najważniejsze?: Zachowanie tożsamości narodowej, życia i godności.
5. Dlaczego Was przesiedlili?: Władze komunistyczne wraz z Kościołem (duchowieństwo polskie) chciały spolonizować nas.
G. UWAGI
1. Dodatkowe informacje:



 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta українська
A. ОСНОВНІ ДАНІ
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Г. НОВЕ МІСЦЕ
Д. КОНТАКТИ З УПA
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
 
A. ОСНОВНІ ДАНІ
1. Дата анкетування: 10.10.2010 2. Номер анкети: 0116
3. Прізвище, ім’я, по-батькові: Купич Іван

Ґіжицко
Polska - Польща
4. Дата народження: 11.02.1930 5. Місце народження: Руда Журавецька, повіт Рава Руська.
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
1.1. Місце проживання до переселення: Руда Журавецька, повіт Рава Руська (з 1945 року повіт Томашів Любельський).
1.2. Місце проживання до переселення: ----------
2. Вік на момент переселення: 17 3. Віросповідання: Греко-католицьке.
4. Кількість людей в родині на момент переселення: 5
5. Скільки осіб лишилося: 0 6. Скільки осіб переселено: 3 особи, мене та батька було заарештовано.
7. Скільки осіб пропало безвісти: Брат Володимир (21 років). Був вояком УПА, вбитий під час бою з міліцією, яка прийшла до села Затилля (ґміна Любича Королівська), щоб грабувати українські родини.
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі: 22 польські родини, 5 жидівських. 9. Стан відносин з ними: Нормальний.
10. Опишіть залишений Вами маєток: Крита черепицею дерев’яна хата побудована 1938 року, дерев’яна стодола і шопа, мурована обора також прикрита черепицею, свіжовикопана криниця, близько 5 га землі, город, біля якого росло більше 100 кремезних сосен, 5 яблунь та 10 слив.
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
1. Коли Вас вивезли? Родину 25.06.1947, мене заарештовано 20.06.1947 року. 2. Коли Вас привезли? Родину 30.06.1947, мене весною 1953 року.
3.1. Маршрут переїзду: Руда Журавецька–Белжец–Люблін–Ольштин-Ґіжицко-Венгожево-Штайнвальде (незабаром назву поміняли на Пілакі Вєлькє), воєвод. Ольштин.
3.2. Маршрут переїзду: ----------
4. Чи Ви знали куди їдете? Ні.
5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони? Ні.
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?: Нічого, оскільки Військо Польське (ВП) часто навідувало нашу хату, вояки грабували і торощили все, що тільки хотіли, все, що знайшли в хаті. Одного разу прийшов офіцер з вояками і вони забрали мамі чоботи, штовхнули її на землю і здерли з неї.
6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?: Нічого. Військо Польське пограбувало коня, а другого (молодого, дволітнього) забрав сусід Нєдужак Міхал (поляк). Вся господарська техніка залишилась у дворі, оскільки не було змоги її забрати.
6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?: Одяг, той що був на мамі та братах, також посуд.
6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?: Жодні.
6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?: Мішок картоплі і борошна, два клунки і нічого більше. Призначений військом перевізник не хотів взяти більше речей, казав, що колеса у возі слабі і поламаються. Він робив це навмисне, щоб собі забрати те, що лишиться. Після звільнення господарки туди вдиралися сусіди-поляки і грабували все, що лишилося.
7. Які з них збереглися? Шкільне свідоцтво.
8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею? З тих речей нічого вже не маю.
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли? Ні.
Г. НОВЕ МІСЦЕ
1. Куди Вас переселили? Село Штаінвальде (потім Пілакі Вєлькє), ґміна Кути, повіт Венгожево.
2. Які умови Вам надали? Хату, в якій мешкали вже 3 родини. Матір і братів кинули туди і вони стали четвертою родиною в цій хаті. Людям довелося розселитися в в двох кімнатах та одній кухні. Так жили 2 роки (чотири родини!). Показали їм поля-неужитки довкола дому, сказали: робіть, що хочете. Після мого звільнення з тюрми у 1953 році ми тричі міняли місце проживання.
3. Яку картину Ви побачили на новому місці? У хаті на частині стін були тріщини, не було ні дверей ні вікон, дах був дірявий та перехняблений (протікав коли дощило). На додачу вороже наставлений поселенець з Сувалк, який визискував нас при роботах в полі.
4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці? Так, дуже серйозно ми відчували. З приводу мови переслідували нас на кожному кроці, вечорами підслуховували під вікнами. В тюрмі (1947-1953) перекидали мене з камери в камеру, де поміщали сексотів, які провокували розмови на тему війни, вони хотіли пізнати мої думки. Одного разу мене посадили в одиночну камеру, після проведених там 9 місяців я був в такому стані, що вирішив вчинити самогубство.
5. Де і коли ви почали відвідувати церкву? Після звільнення з тюрми в Штумі, в місяці жовтні 1953 року, мені дали роботу в цукроварні в Кентшині. Вже на Різдво того ж 1953 року я поїхав з товаришом, Михайлом Тузом, до Хшанова, до церкви, де Службу Божу правив о. Мирослав Ріпецький. До церкви було 80 км. В 1961 р. у тій церкві в Хшанові я повінчався.
6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних? З огляду на мої пережиття я старався виховувати дітей у рідному дусі і створити їм умови для гідного життя. Народилися нам три дочки, які покінчали студії (вищі учбові заклади). Галя є доктором медичних наук, Оля працює стоматологом і веде свою фірму, Аня стала магістром і також працює в медичному секторі. Кожна дочка має свою хату і машину, а що найважніше, всі три вийшли за українців, греко-католиків, магістрів. Маємо три внучки та двох онуків, всі знають українську, ходять до церкви та на уроки української релігії.
7. Ваші діти знають українську мову? Так.
7.1. Так - Де вивчили? Вивчили завдяки нам і на уроках української мови в школі.
7.2. Ні - Чому? ----------
8. Ваші онуки знають українську мову? Так.
8.1. Так - Де вивчили? Під нашим впливом та старанням дочки зяті звертаються до своїх дітей (а це наші онуки) українською мовою. Кожне з онучат до нас, дідусів, звертається рідною мовою, хоча в хаті частіше розмовляють по-польськи.
8.2. Ні - Чому? ----------
9. Чи є у Вас світлини нового місця? Так.
Д. КОНТАКТИ З УПA
1.1. Чи в селі були криївки УПА? Так.
1.2. Чи в селі були криївки УПА? ----------
2. Яке Ваше ставлення до УПА? Позитивне.
3.1 Я контактував з УПА: Так.
3.2 Я був у складі УПА: Так.
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно): Так.
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА: Брат Володимир і я.
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням? Так. Я мав довгу зброю і пістолет ТТ.
5. Чи перебували Ви під арештом? Піймали мене під час облави. Саме в той час я переховувався в полі і випадково наштовхнувся на розстрільну. Того дня, себто 20.06.1947 року, мене було заарештовано. Польські жовніри болісно мене побили, а опісля передали УБ (убекам) в Томашові Любельському, які знову катували. Згодом забрали мене до Явожна, а звітам на суд до Кракова.
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Звичаї втраченої батьківщини: Важке дитинство, але радісних днів теж не бракувало, між іншими участь у виставі „Сватання на Гончарівці”, щорічні святкування річниці дня народження Тараса Шевченка чи декламація віршів. Традиції Різдв’яних та Великодніх Свят.
2. Чи відвідували Ви свою батьківщину? З 1956 р. майже кожного року буваємо в своїх рідних сторонах. Як правило ми їздили з батьками (коли ще жили), ми провідували могили дідів та брата, який в листопаді 1944 р. загинув в селі Затилля в ґм. Любича Королівська у бою з комуністичною міліцією.
3. Чому ви не виїхали в Україну? Тому, що батьки надзвичайно цінували господарство, якого доробилися ціною важкої праці, побудували житловий будинок, обору. Вважали, що живуть на власній землі, а одна лиш думка про те, щоб покинути рідні сторони, свою землю, все залишити і поїхати до Совіцького Союзу, викликала страх та трепет. Батьки також піддавалися вмовлянню УПА, яка відраджувала виїзд.
4. Що в житті було головне? Збереження національної тотожности, життя та гідности.
5. Чому Вас переселили? Комуністична влада та Костел (польське духовенство) хотіли нас ополячити.
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Інше: [Мовна коректа - Маруся Хомин]
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta english
A. MAIN DETAILS
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
C. RESETTLEMENT
D. THE NEW PLACE
E. CONTACTS WITH UPA
F. ADDITIONAL INFORMATION
G. INFORMATION
 
A. MAIN DETAILS
1. Application Date: 08.12.2010 2. Application Reference Number:
3. Surname, Name, Paternal Name: brak


4. Date of Birth: 08.12.1909 5. Place of Birth:
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
1.1. Place of Residence before deportation:
1.2. Place of Residence before deportation (information):
2. Age at time of deportation: 3. Religion: dark
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
5. Number of family members left: 6. Number of family members deported:
7. Of which went missing:
8. Number of people of different nationalities resident in the village? 9. Inter-ethnic relations could be considered?
10. List your lost assets/property:
C. RESETTLEMENT
1. When were you deported? 2. When did you arrive?
3.1. Deportation Itinerary:
3.2. Deportation Itinerary (information):
4. Did you know where you were being deported to?
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
6.5. What personal items did you take with you - Other:
7. Of these items, what is left?
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
D. THE NEW PLACE
1. Where did they deport you to?
2. What amenities were you granted?
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
4. Did you encounter any persecution?
5. Where & when did you start going to church?
6. How did your children fare?
7. Do your children know Ukrainian?
7.1. Yes - Where did they learn it?
7.2. No - Why?
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
8.1. Yes - Where did they learn it?
8.2. No - Why?
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
E. CONTACTS WITH UPA
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
2. What is your view of UPA?
3.1 I contacted UPA:
3.2 I was part of UPA:
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
3.4 Were any of your family in UPA?
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
5. Were you ever arrested?
F. ADDITIONAL INFORMATION
1. Lost customs/traditions of your homeland:
2. Have you visited your homeland?
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
4. What was your priority in life?
5. Why were you deported/resettled?
G. INFORMATION
1. Information

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.



 
do góry ↑
Wspomnienia


Wspomnienia w j.ukraińskim

 
do góry ↑
Pliki


  • Ks. mitrat Stefan Dziubina, Jaworzno, 10.05.1997 r.; Отець мітрат Стефан Дзюбина, Явожно, 10.05.1997 р.

  •  
    do góry ↑
    VIDEO









    „Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
    „Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
    „A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

    Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
    Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2018

    stat4u

    Liczba odwiedzin:
    Число заходжень:
    826 911
    Dziś:
    Днесь:
    34